Весняні заморозки та тривала посуха на Херсонщині цього року значно погіршили стан посівів.
Про це виданню «Вгору» розповів голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Олександр Гордієнко.
За його словами, якщо раніше фермери планували зібрати до 3 т/га зерна, то тепер очікують трохи більше 1 т/га, і це за умови, що пройдуть дощі. Є висока ймовірність, що значну частину полів взагалі не коситимуть, це призведе до суттєвих збитків.
Олександр Гордієнко зазначає, що озиму пшеницю передисковують і планують засівати соняшником. Однак і тут проблема — вологи в ґрунті вистачить хіба що до цвітіння соняшнику.
Начальник Херсонського обласного центру гідрометеорології Юрій Кіріяк повідомив: до гідрометцентру вже звернулося понад 20 аграрних підприємств із проханням підтвердити загибель урожаю через несприятливі погодні умови. Від заморозків і посухи постраждали як зернові (горох, ячмінь), так і фруктові дерева (черешні, абрикоси, персики).
Метеорологи також відзначають, що цьогоріч на Херсонщині не було водопілля, оскільки вище за течією Дніпра не було рясних снігопадів та опадів. Короткочасні потужні зливи, якщо й підуть, не розв'язують проблему. Адже вони вимивають верхній шар ґрунту і швидко зносять його у водойми. Сільгосппідприємствам потрібні помірні дощі, вони поступово просочують ґрунт.
Олександр Гордієнко пригадує, що подібна посуха сталася торік у червні, коли за місяць випало не більше 100 мм опадів. Він порівнює таку землю з пустелею. А у 2000-х роках був такий неврожай, що зернові не збирали з полів, а дозволяли людям випасати там худобу, оскільки й уся трава вигоріла.
Фермер стурбований: якщо найближчим часом не пройдуть дощі, то не буде чого косити. І, як наслідок, не буде чим розраховуватися ні з податковою, ні з пайовиками.
Олександр Гордієнко зауважив, що у багатьох господарствах області майже стовідсоткова загибель зернових. Це може поглибити аграрну кризу в регіоні.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Фермери прифронтової Херсонщини закликали зберегти за ними право бронювати всіх працівників у межах нової постанови про визначення критично важливих підприємств і бронювання військовозобов’язаних.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Динаміка посівних площ проса в Україні протягом останніх років характеризується значною волатильністю.

Загибель свиней зафіксовано у двох особистих селянських господарствах на території с. Михайлів Великоолександрівської тергромади Бериславського району Херсонської області.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Ринок заморожених ягід є де-факто ціноформувальником для всього сектору. Саме переробники значною мірою визначають, скільки коштуватиме ягода в конкретному сезоні.