У 2022 році всі програми держпідтримки зупинилися через війну, зокрема й в органічному секторі. Сьогодні є бюджет на 2027 рік, який сформувався за сценарієм продовження активних бойових дій, і це означає, що ресурси обмежені. У Мінагрополітики є спецфонд на приблизно 1 млрд 907 млн грн, ці кошти насамперед будуть направлені на допомогу підприємствам із прифронтових територій, зокрема й органічним виробникам.
Від фінансування до експорту: виробники озвучили топ-5 проблем у органічному секторі
12 жовтня 2026, 05:48 142
Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.
Як розповів міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час конференції «Органічний день в Україні», до війни під органічною продукцією було понад 500 тис. га, сьогодні на підконтрольній Україні території зайнято 418 тис. га. Аби гарантувати збільшення площ, потрібна державна підтримка сектору. Крім того, органічні виробники в дискусії з міністром обговорили й інші проблеми та спільно шукали рішення.
Проблема 1. Фінансування
Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України
Тарас Висоцький зазначив, що має бути запущена програма підтримки релокації підприємств із тимчасово окупованих на підконтрольні Україні території. Досить значні площі органічних земель знаходяться в окупації.
Крім того, з наступного року буде запущена програма компенсації підприємствам, зокрема й органічним, землі яких знаходяться під фортифікаційними спорудами. А також компенсація вартості втрати посівів через бойові дії або через неможливість зібрати врожай.
Органічний сектор дуже важливий для України, але наразі виділити якесь додаткове фінансування саме для органічних виробників немає змоги, зауважив посадовець, проте перший бюджет мирного часу, можливо, можна буде розширити.
Також фермери порушили питання можливості відокремлення органічних виробників від інших. Як зазначив Тарас Висоцький, на сьогодні немає фінансових ресурсів, аби це зробити. Зі спецфонду, 1,907 млрд грн, не можна виділити кошти на цю потребу, а інші 265 млн грн, призначені для меліорації, страхування тощо, навіть за поточних обсягів органічного сектору не допоможуть. Щоби підтримати галузь, потрібен хоча би 1 млрд грн.
«Допомогти відокремити органічних виробників від інших можливо в майбутньому. Така ідея була, коли 2022 року планувалося 4 млрд грн у загальному фонді держпідтримки, з них до 10% мало йти на органічний сектор. З огляду на наш бюджет це реально, коли завершиться війна, а за європейської підтримки це можна зробити у разі запуску виплатного агентства», — зазначив міністр.
Запустити виплатне агентство планується в 2027 році, що дозволить отримати доступ до фондів підтримки.
Проблема 2. Оподаткування екофермерів: чи можливе спрощення
Сертифіковані виробники органічної продукції також прагнуть підтримки у питанні податків. Приєднання до четвертої групи єдиного податку набагато спростило би їм роботу (четверта група єдиного податку включає сільськогосподарські товариства, зокрема юридичних осіб, частка сільгоспвиробництв яких становить не менше 75% за попередній рік, і ФОПів, які ведуть діяльність виключно в межах фермерського господарства).
Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України
Я думаю, що пропрацювати певну податкову підтримку варто, але прирівняти органічних виробників до 4 групи буде дуже складно, оскільки ця група була обмежена ще в 2021 році. Також варто пам’ятати, що дана податкова пільга може сформувати коло недоброчесних виробників, не тільки органічних, тому слід порахувати кількість тих, кого дійсно потрібно підтримати, та попрацювати в цьому напрямі.
Проблема 3. Тарифні квоти
У зв'язку із закриттям логістичних морських перевезень Мінагрополітики подало звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Прем’єр-міністр України досить швидко його підписав, але сьогодні цей процес виглядає досить складно, каже Тарас Висоцький, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.
Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України
Це питання не раз піднімалося і щодо органічної продукції, щоби за наявності органічного сертифіката у виробника не було зобовʼязання класти депозит під час експорту. Я думаю, що почати варто було би зі зміни системи адміністрування, спростити її для виробників органічної продукції, тоді в цій частині також буде певна конкурентна перевага. Якщо решта агропродукції йде на експорт за класичною системою, з депозитом, то для органічної продукції буде збільшення частки вибірки. Тому потрібно сформувати перелік продукції, для якої це дійсно критично. Такий перший крок має шанси на реалізацію.
Крім того, міністр наголосив, що органічні обсяги відокремити від загальних квот на рівні ЄС неможливо. За його словами, Україна сьогодні є елементом адміністрування всієї системи ЄС, зокрема органічної продукції, тому Європа не готова змінювати всю систему під українське постачання.
«Ми маємо внутрішній інструмент запровадження розподілу квоти на рівні європейської, тоді можна виділити певний обсяг, який піде виключно на органічну продукцію. Це складно, трансакційні витрати більші, ніж потенційна додаткова частка, яка може бути гарантована органічним виробником. Загалом логіка є, але дієвого інструменту поки що немає», — пояснив Тарас Висоцький.
Проблема 4. Органічна переробка
Переробники сертифікованої за стандартами ЄС органічної сировини скаржаться на її нестачу в Україні, відповідно, вони мають менше можливостей виробляти органічні продукти. При цьому згідно із законодавством можна завезти з Європи органічну сертифіковану сировину, переробити її та отримати органічний продукт із українським сертифікатом.
Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік оригінал»
В Україні ми не можемо взяти таку ж сертифіковану за стандартами ЄС органічну сировину. Виникає колізія: щоби нам використати українську сировину, потрібно її вивезти за кордон і ввезти назад для переробки. Крім того, ми створюємо додатковий тиск на переробників, і дедалі більше йде розмежування — Україна зацікавлена у вивезенні органічної сировини, але менше є можливостей виробляти органічний продукт і постачати його в Україні.
Марина Кислицька, начальник відділу державної політики у сфері органічного виробництва Міністерства аграрної політики та продовольства України
Це питання не лише переробки, а і вирощування. Ланцюга, коли орган сертифікації може на етапах вирощування продукції перевіряти правила первинного виробництва, немає. Чому виникає казус, що в Україні переробляють вітчизняну сировину, але сертифіковану в ЄС, тому що продукція, вироблена на території України, буде сертифікована органами сертифікації, на які Україна не має жодного впливу. Фактично ринок первинного виробництва виходить з-під нагляду держави, це питання всієї системи.
За словами Андрія Олефіренка, сьогодні ті виробники, які зацікавлені виключно у експорті до ЄС, лише за вмовляннями переробників сертифікуються за українськими стандартами. Водночас переробники відчувають більший тиск, не можуть розвиватися або взагалі йдуть із ринку. Є ризик, що європейська органічна продукція може поглинути український ринок.
Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України
У поточному законі «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» дане питання не внесене, і ми не зможемо його вписати, тому потрібно шукати рішення. Якщо можна прописати як тимчасову норму в чинному законі, до вступу до ЄС, що переробник, аби мати підтверджений статус, може обирати те й інше, та подати правку до другого читання, тоді це варто напрацювати. У чинному законі норма буде діяти до 2029 року, а далі подивимося, які є перспективи.
Проблема 5. Логістика
Сьогодні всі аграрії залежать від логістики, і вона дуже повільна, особливо для товарів групи 1-24 згідно з УКТЗЕД.
Артем Ковтун, директор ПП «Барбет»
Не секрет, що основною проблемою є польський кордон. Зайва увага польських митників, державних, санітарних, ветеринарних служб до української продукції (а це навмисні затримки, розбори документів) дуже ускладнює експорт і затримує електронні черги. Таким чином продукція з України потрапляє за кордон за кілька тижнів після відвантаження. Це дорого, складно і, порівняно з іншими товарами, неконкурентоспроможно.
За словами виробника, перевізники сьогодні відмовляються везти товари групи 1-24, адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.
Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України
Ми ведемо постійний діалог із членами уряду Польщі з даного питання, вдячні польській стороні за багато речей, але, на мою думку, ймовірність швидкого прогресу низька, ситуація на кордоні поки що навряд чи покращиться. Вимоги ЄС однакові для всіх, оскільки це митний союз.
Крім того, Артем Ковтун звернув увагу на робочі візи для водіїв вантажівок. Товарообіг падає, тож водії більше часу перебувають у пошуках зворотних вантажів на території ЄС, і тих загальних норм шенгену, за якими вони зараз їздять до ЄС, недостатньо для швидкої роботи транспорту.
Тарас Висоцький зазначив, що ведеться діалог із Мінінфраструктури, також буде зустріч у Брюсселі, й це питання регулюється ЄС. Відповідні запити надіслані, тож є поступовий прогрес і постійна робота, аби відбулися зміни.
Вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення — це також одне з проблемних питань для органічних виробників. Їм важливо без перешкод довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом, без перевантажень.
Тарас Висоцький пояснив, що міністерство зверталося до уряду з даного питання, але рішення не прийняли, оскільки значна частина доріг місцевого значення не передбачає пересування такої ваги.
«Ми домовилися з Мінінфраструктури взяти три пілотні області та визначити, де критично не може їздити 40-тонний транспорт, а де може. Перелік доріг місцевого значення у цих областях уже проаналізувала Всеукраїнська аграрна рада. Якщо для дороги така вага некритична, то просто рішенням ОВА змінюється навантаження, якщо ж 40-тонні вантажівки критично впливають на дорожнє полотно, тоді варто визначити можливості спецфонду», — зауважив міністр.
Наступного року сума спецфонду буде збільшена для місцевих доріг. Можливо, і громади зі своїх бюджетів зможуть виділити кошти, і підприємства частково долучаться, аби зробити дороги такими, які зможуть витримувати 40-тонний транспорт.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
