Про це свідчать результати аналізу супутникової зйомки, яку було отримано Інститутом космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та компанією EOS, в рамках Програми Світового банку та ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», пише «Закарпаття Онлайн».
Так, на Луганщині та Закарпатті, за даними Державної служби статистики, озимого ріпаку взагалі не має бути, проте супутникова зйомка полів зафіксувала майже 2 тис. га та 0,7 тис. га посівів відповідно.
За результатами супутникової зйомки було виявлено, що обсяг посівних площ в Україні ще у 2016 році був на 2 млн га більше, ніж за даними офіційної статистики. Окрім того, аналіз супутникових даних дозволив виявити, що у низці областей розходження між офіційними даними статистики та супутниковими даними щодо площ, на яких вирощують озимий ріпак, подекуди сягають майже 20%.
Серед регіонів з найбільшими розбіжностями (за кількістю га) між офіційно зареєстрованими та фактичними площами посівів озимого ріпаку — Херсонщина, Вінничина та Миколаївщина (де озимого ріпаку більше на 15,8 тис. га, 15 тис. га та 13,3 тис. га відповідно)
У процентному співвідношенні найбільші розбіжності на Вінничині, Херсонщині та Житомирщині (там озимого ріпаку більше відповідно на 19%, 17,7% та 17,5% від офіційно зареєстрованого).
Наявність таких «необлікованих» земель свідчить і про масштаби їх «тіньового обробітку», і про обсяги недоотримуваних місцевими громадами податків. Змінити ситуацію може підвищення якості та ефективності управління земельними ресурсами, це є важливим для того, аби місцеві громади та власники земельних паїв змогли отримати максимальний зиск від власної землі після впровадження земельного ринку.

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

Для озимого ріпаку особливо важливим є забезпечення бором восени — саме в цей період культура активно формує кореневу систему та конус наростання. Навіть помірний дефіцит бору в цей період може призвести до появи так званої дуплистості кореневої шийки та кореня.

Український ринок ріпаку залишається активним завдяки стабільному попиту з боку Європи. Водночас найближчими тижнями ціни можуть знизитися через корекцію на європейському ринку.

Зі стрімким зростанням населення Землі й виснаженням природних ресурсів потреба у трансформації харчових систем стала як ніколи нагальною. Вагенінгенський дослідницький університет об’єднав представників 148 наукових установ світу, щоб вирішити одну з найважливіших проблем сучасності.

Вінницька компанія «Мнагор» долучилася до програм NASA та компанії SpaceX стосовно адаптації цукрової кукурудзи для космічної місії на Місяць та Марс.


Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) відправили на Міжнародну космічну станцію насіння в межах розробки нових сільськогосподарських культур, здатних адаптуватися до змін клімату на Землі.

Французький стартап Interstellar Lab представив перший прототип космічного модуля для вирощування рослин у космосі.