Зростання ціни на гречку нового урожаю прогнозують в Україні.
Про це кореспондентові «Укрінформу» розповіли в департаменті агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА.
«Якщо у 2022 році, за даними Держстату, ціна гречки становила 23 805 грн за тонну, то у 2023 році вона коливалась у межах 10 000 грн за тонну. Така ціна не лише не відшкодовує витрати виробників, а несе 5000-7000 грн збитків на кожній тонні продукції. Головною причиною падіння ціни на гречку минулого року став класичний ринковий фактор — значне збільшення пропозиції спричинило негативну цінову динаміку. Натомість ціни на гречку урожаю поточного року прогнозуються до збільшення, але так само визначатимуться ринком», — зазначили в департаменті.
Там додали, що у 2024 році посівна площа гречки у всіх категоріях господарств області становить 15,6 тис. га., що на 5 тис. га менше ніж минулого року. Зменшення площ зумовлено низькими закупівельними цінами на цю культуру.
Зазначається, що цього року аграрії області розпочали сіяти гречку дещо пізніше, ніж зазвичай через несприятливі погодні умови (заморозки). Зараз посіви гречки перебувають у фазі цвітіння. Стан культури оцінюють як відносно добрий.
«Через спекотні погодні умови, які є наразі на території нашої області, на посівах гречки відмічається скорочення міжфазових періодів розвитку, що може призвести до передчасного завершення вегетаційного періоду та зменшення урожайності. На багатьох площах у денні години відбувається в’янення рослин, що також негативно впливає на урожайність культури», — додали в департаменті.
За обсягами виробництва Житомирська область займає перше місце в державі вже п’ятий рік поспіль. Відповідно до розрахунків, валове виробництво гречки цього року очікується в межах 18 тис. тонн, що в повній мірі забезпечить продовольчу потребу Житомирщини та дасть змогу поставляти продукцію в інші регіони України та на експорт.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Посіви бавовнику добре розвиваються на Миколаївщині попри спекотну погоду та незначну кількість опадів.

Сільгоспвиробники Львівської області обмолотили 90% площ ранніх зернових культур та озимого ріпаку.

Фермер Андрій Вертеба з Корсуня-Шевченківського (Черкаська обл.) ризикує залишитися у збитках попри врожайність кавунів.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.