За останні 10 років температура в світі зросла на 2°С. Здавалося б, що це некритично, однак відбувається розподіл температур за регіонами, кліматичні зони зміщуються (наприклад, на 200 км на північ перемістилася зона Степу), що суттєво впливає на сільське господарство.
Про це розповів керівник Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк на конференції «Inter AgroLab: шлях до ефективного землеробства».
Він зазначив, що Україна сьогодні стає більш посушливою, а це тягне за собою низку негативних факторів, які можуть впливати на сільське господарство загалом і стан культур зокрема.
«Вплив зміни клімату спричиняє поширення все більшої кількості шкідливих об'єктів. За нашими прогнозами, найбільше на українських полях з'являтиметься комах і нематод, дещо менше — грибкових хвороб і бактерій, а ось бур'яни таких загроз не становитимуть», — розповів Олександр Хмелюк.
За його словами, вищезазначені зміни щодо активного поширення шкідливих об'єктів призведуть до застосування більшої кількості обробок ЗЗР аграріями, тож потрібно буде витрачати більше фінансових ресурсів.
Проте, каже експерт, вплив зміни клімату негативно відображається і на ефективності засобів захисту. Так, наприклад, зменшення кількості опадів згубно впливатеме на ґрунтові гербіциди та листові гербіциди на водній основі, дещо меншим буде вплив опадів на фунгіциди та інсектициди системної дії. А ось із підвищенням температури знижуватиметься ефективність листових гербіцидів на масляній основі та контактних фунгіцидів і інсектицидів.
Олександр Хмелюк радить сільгоспвиробникам зважати на зміни клімату та обирати відповідну систему захисту проти кожного шкідливого об'єкту в окремій зоні вирощування культур.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Ще донедавна слово «кавун» в Україні асоціювалося майже виключно з Херсонщиною. До 2021 року саме ця область давала близько третини усього українського баштану, а південь загалом вважався єдиним істинно кавуновим регіоном країни. Останніми роками картина виглядає геть інакше.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

Ель-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Що важчий за механічним складом ґрунт, то більш інтенсивного обробітку він потребує і навпаки. Тому обробіток ґрунту варто обирати під кожне поле, кожні умови окремо.