Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Компанія HarvEast зможе засіяти лише 10% своїх площ.
Про це повідомив директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков.
«80% наших земель перебувають у зоні активних бойових дій. Це райони поряд із Маріуполем, Бородянкою, Бишевом, Макаровим. Про сівбу зараз не йдеться. Ми зможемо посіяти лише 10% наших площ», — зазначає Дмитро Скорняков.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Група компаній «Агрейн» розпочала посівну кампанію озимого ріпаку під урожай 2027 року.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Агрохолдинг HarvEast уперше розпочав проєкт із вирощування малини. Цього року компанія висадила перші саджанці після кількох років вивчення ягідного ринку.

Агрохолдинг HarvEast завершив посівну кампанію, яка тривала 25 днів. Ярими культурами цього року засіяли 17,2 тис. га.

Холдинг HarvEast встановив сонячну електростанцію на одному з виробничих майданчиків у Київській області.

У агрохолдингу HarvEast обрали стратегію подальшого розширення площ під зрошенням. На Київщині компанія має під поливом ділянки площею 1,1 тис. га, також з'явилася можливість розвивати зрошення ще на 2 тис. га.

Заходячи зараз у зрошення або розширюючи площі під поливом, аграрії вже розраховують можливий дефіцит водних ресурсів, оскільки внаслідок війни зруйновано багато каналів, дамбу Каховської ГЕС, а частина територій, де історично були зосереджені значні водні ресурси, залишається окупованою. Тож зараз фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб швидше запустити системи зрошення та законтрактувати за собою певний обсяг води.

Зміна клімату знижує прибутковість вирощування сільськогосподарських культур в Україні, тому для аграріїв зрошення стає рішенням, яке дозволяє зберегти маржинальність агробізнесу. Адже лише за наявності достатнього вологозабезпечення можливо ефективно реалізувати всі інші агрономічні технології.