У Казахстані з 1 січня 2025 року набуває чинності новий наказ Міністерства сільського господарства, який запроваджує зустрічні зобов'язання для фермерів і переробників сільгосппродукції.
Відтепер фермери повинні підтверджувати, що обсяги виробництва не знижуються порівняно з попереднім роком, пише agrosearch.kz.
Починаючи з 2025 року, перед подачею заявок на субсидії підприємства повинні будуть відзвітувати про весь обсяг виробленої у 2024 році сільгосппродукції: про вирощені культури, тваринницьку продукцію та корми. У державній інформаційній системі для кожного виду продукції вже зафіксовано ціну, за якою оцінюватимуть обсяги виробництва. Сумарна вартість стане базою під час заповнення заявок. Після перевірки відомостей місцевими органами управління сільським господарством у виробника або переробника з'явиться можливість подавати заявки на субсидії.
У 2026 році буде проведено зіставлення даних із попереднім сезоном. Якщо показник обсягів збережеться або зросте, аграрій зможе і далі брати участь у програмах держпідтримки. Якщо ж виробництво знижуватиметься два роки поспіль, доступ до заявок на субсидування виявиться заблокованим на один рік. Водночас представники відомства врахували фактор форс-мажору: у разі втрати врожаю через посуху або значного падежу худоби фермер може зберегти право на держпідтримку, додавши відповідну довідку.
Не менш важливим моментом стало рішення про фіксовані на п'ять років ціни на кожен вид сільгосппродукції. Як зазначають у Мінсільгоспі, це дасть змогу отримувати порівняно об'єктивні дані про валову продукцію кожного господарства, навіть якщо змінюється структура посівних площ. Скажімо, якщо скоротилися посадки пшениці, але збільшилися площі інших культур, сумарний показник валової продукції в грошовому вираженні не повинен зменшуватися.
Багато аграріїв уже задаються питанням, як бути в умовах багаторічних посух, коли приріст обсягів виробництва стає практично неможливим. Крім того, залишається відкритим питання, хто візьме на себе відповідальність за перевірку достовірності відомостей. Представники Мінсільгоспу пояснюють, що дані фермерів контролюватимуться вибірково, а за точність інформації відповідають самі виробники. Однак деякі учасники ринку побоюються, що така система може підштовхнути до штучного завищення показників, з чим чиновники вже намагалися боротися.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) сьогодні, 12 жовтня, розпочалося приймання заявок на отримання фінансової підтримки за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

Два роки поспіль аграрії Казахстану зменшують у сівозміні площі під зерновими культурами і переходять на олійні, які є більш маржинальними. За останні 5 років частка олійних збільшилася з 14 до 22%.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Державний аграрний реєстр (ДАР) сьогодні, 2 жовтня, відкрив можливість подати заявку на підтримку для виноградарів і виноробів Одеської області, які постраждали внаслідок війни.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок координації діяльності Виплатної агенції.

Державна підтримка аграріїв прифронтових територій у 2027 році буде зосереджена на найбільш нагальних потребах — компенсації за знищені або незібрані посіви, підтримці релокації підприємств та інших адресних програмах.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет на 2027 рік» (реєстр. №16000).

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.

Потрібно захистити український ринок, почати розслідування проти казахстансько-російської гречки, заборонити в’їзд цієї гречки до України, оскільки саме вона дестабілізує ринок.