Скорочення попиту на органічну продукцію у Франції створює серйозні виклики для фермерів і ставить під сумнів перспективи розвитку цього сектору. Попри те, що новий закон, ухвалений у березні, зберігає амбітні цілі щодо органічного землеробства, експерти зазначають, що він не вирішує ключових проблем і не забезпечує стійкого розвитку галузі.
Про це повідомляє Radio France Internationale.
Ринок органічної продукції у Франції, який стрімко зростав під час пандемії COVID-19, зараз переживає суттєвий спад.
«Під час пандемії частка органічної продукції у наших продажах досягала 12–15%, але після її завершення люди стали обережніше ставитися до витрат на харчування, і попит різко знизився», — зазначає операційний директор компанії Cardell П’єр Гратакос. Він пояснює, що органічне виробництво є дорожчим через складніші технології та меншу врожайність, що безпосередньо впливає на кінцеву ціну продукції.
Висока вартість органічних продуктів залишається основним бар’єром для споживачів, особливо в умовах зростання інфляції. П’єр Гратакос вважає, що кінцеві покупці готові платити більше за якісну органічну продукцію, проте посередники, зокрема оптові закупівельники та ритейлери, не завжди демонструють таку ж готовність.
За даними Agence Bio, на органічні продукти припадає лише 6% загального споживання продуктів харчування у Франції. Ситуація ускладнюється скороченням кількості фермерів, які переходять на органічне виробництво.
2023 року у Франції налічувалося близько 61000 органічних ферм, що становило 14,4% від загальної кількості, однак цей показник знизився на 1,3% порівняно з попереднім роком. Крім того, кількість нових фермерів, які обирають органічне землеробство, зменшилася на 30%.
Очікувалося, що новий закон про сільськогосподарську реформу посилить підтримку органічного сектору, однак екологи та представники органічного виробництва розкритикували його за ослаблення екологічних зобов’язань. Президент Національної федерації органічного сільського господарства Філіп Камбуре наголошує, що французьке сільське господарство має шукати альтернативні моделі розвитку, орієнтуючись не лише на масове виробництво та експорт, а й на збереження довкілля та підтримку місцевих фермерів.
Хоча закон зберігає мету довести частку органічного землеробства до 21% до 2030 року, сенатори ставлять під сумнів доцільність таких показників без гарантій зростання попиту. Директорка Agence Bio Лор Вердо вважає, що ключовим завданням має бути не лише розширення органічного виробництва, а й формування стабільного ринку для таких продуктів. Її агентство вже запустило кампанію з популяризації органічної їжі серед громадськості. Лор Вердо наголошує, що для залучення нових фермерів у сектор необхідно стимулювати попит, роз’яснюючи споживачам зв’язок між їхніми виборами в магазині та підтримкою стійкого сільського господарства.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Франція виділить понад €1 млрд на підтримку фермерів, які зазнали значних втрат через посуху, спеку та лісові пожежі цього літа.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» 4921-IX.

Україна у першому кварталі 2026 року експортувала понад 40 тис. т органічної продукції.

Україна — серед трійки постачальників органічних протеїнових культур до ЄС. 17,9% усього імпорту ЄС у категорії «олійні та протеїнові культури» — з України. 38% українського органічного експорту до ЄС — це боби та соя.