Бразилія зможе замінити США на китайському ринку сої, але не повністю

Про це повідомляють аналітики ASAP Agri, коментуючи запровадження Китаєм мит на агропродукцію зі США.

Як зазначається, Китай протягом останніх чотирьох сезонів (2020/21–2023/24 МР) щорічно імпортував від 91 до 101 млн т сої. Упродовж цього періоду Бразилія залишалася основним постачальником, забезпечуючи понад 60% імпорту Китаю щороку. У 2023/24 МР експорт бразильської сої до Китаю сягнув рекордних 75,8 млн т.

«США залишаються другим за величиною постачальником сої до Китаю, хоча їхні обсяги поступово знижуються — з 38,1 млн т у 2020/21 МР до 19,3 млн т у 2023/24 МР. У 2024/25 МР станом на жовтень – лютий загальний імпорт сої до Китаю становив 48,2 млн т, з яких на американське походження припадає 18,4 млн т», — констатують фахівці, зазначаючи, що Аргентина постачає близько 3 млн т сої на рік, а інші постачальники (Уругвай, Канада та інші) додають ще близько 3 млн т.

Таким чином, Китаю тепер доведеться компенсувати близько 29 млн т сої, які надходять у середньому щороку зі США.

«Останніми сезонами частка Бразилії в імпорті сої до Китаю коливалася від 60% до майже 80%. Якщо країна й надалі збиратиме врожаї понад 150 млн т, її частка потенційно може зрости до 85%. Водночас можливості для подальшого збільшення постачань виглядають обмеженими.

Теоретично, за ідеальних умов — рекордного врожаю та повного спрямування експортних обсягів до Китаю — Бразилія могла б самостійно забезпечити потреби Китаю у сої. Але на практиці ймовірність такого сценарію дуже низька через глобальні зобов’язання Бразилії», — пояснюють аналітики.

Реалістичніше, на їхню думку, виглядає варіант, коли Бразилія постачатиме до Китаю 80–85 млн т сої — рівень, що відповідає нещодавній торговельній практиці та залишається досяжним за умови сприятливих урожаїв.

«До того ж поточного сезону Бразилія справді може закрити основні потреби Китаю, зважаючи на те, що той уже імпортував 18,4 млн т американської сої між вереснем і лютим — ще до загострення торговельної війни», — додають в ASAP Agri.

Як зауважують фахівці в сумі, Бразилія та Аргентина разом можуть постачати до 85–90 млн т, що покриє до 90% прогнозованих потреб Китаю в імпорті сої. Це залишить Китаю необхідність знайти додаткові 10 млн т від альтернативних постачальників, щоб повністю забезпечити свої потреби. У найкращому випадку Китай може отримати до 5 млн т сої від постачальників, окрім Бразилії та Аргентини. Це все одно залишиться дефіцит не менше 5 млн т, який або буде заповнений американською соєю, або вимагатиме скорочення споживання сої в Китаї — і, відповідно, імпорту.

«З початку торгової війни у 2018/19 роках Китай активізував зусилля з нарощування внутрішнього виробництва сої та зменшення залежності від імпорту. Виробництво збільшилося з 16 млн т до прогнозованих 20,7 млн т у 2024/25 — зростання на 30%. Проте споживання зросло ще швидше — з 102,6 млн т до 128,9 млн т, що утримує Китай суттєво залежним від імпорту.

Щоб скоротити дефіцит, Китай заохочує використання генетично модифікованої сої, ставлячи за мету знизити використання соєвого шроту в кормах до 13% і підтримуючи альтернативні білки, такі як мікробіологічні корми та харчові відходи», — підсумували в ASAP Agri.