Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, складає щонайменше $2 млрд. Йдеться про втрати житлово-комунального сектору, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості.
Такі дані наведено у першому аналізі, здійсненому фахівцями KSE Institute — аналітичного підрозділу Київської школи економіки у співпраці з Офісом Президента України, Мінекономіки та Мінінфраструктури.
Відповідно до аналізу, збитки через трагедію на Каховській ГЕС охоплюють:
«Знищення посівів сільськогосподарських культур, поголів’я худоби та риби призвело до збитків сільського господарства на $25 млн. Незначні прямі збитки пов'язані з тим, що території знаходяться під постійним обстрілом від початку повномасштабного вторгнення, і активне використання сільськогосподарських угідь не відбувається, а також із порівняно малою площею сільськогосподарських земель, що зазнали затоплення», — прокоментували у KSE.
Водночас Каховське водосховище використовувалося для забезпечення водою зрошувальних систем і тваринництва загальною площею 584 тис. га (фактична площа зрошуваних земель до війни становила 262 тис. га). Тому непрямі втрати доходів для рослинництва зростуть на $182 млн на рік. Інші галузі сектору будуть втрачати до $49 млн на рік, прогнозують експерти.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрило посадовців державного підприємства, які завдали державі понад 8,1 млн грн збитків під час закупівлі 25 тракторів.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – червні 2026 року отримав €226,5 млн виторгу, що відповідає аналогічному показнику минулого року.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

80 організацій водокористувачів (ОВК) вже створено у 14 областях України. 20 з них отримали меліоративне майно у власність.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.