Бізнес підтримує ініціативу захисту портової інфраструктури в умовах воєнного стану коштом портових зборів, проте пропонує впровадити чіткий механізм координації між державою, Збройними силами та компаніями.
Як повідомляє Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), йдеться про проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти України» щодо посилення захисту портової інфраструктури в умовах воєнного стану» №15063 від 9 березня 2026 року.
«Для компаній, які забезпечують логістику, зовнішню торгівлю та безперервність ланцюгів постачання, питання фізичного захисту морських портів є критично важливим», — наголосили в ЄБА.
Тож компанії-члени комітету з логістики асоціації вважають логічним і обґрунтованим, щоб частина ресурсу, який генерується функціонуванням портової системи, використовувалася саме на її захист.
Водночас бізнес-спільнота наголошує, що запропоновані законопроєктом інструменти потребують зрозумілого механізму реалізації. Зокрема, йдеться про чіткий розподіл ролей між Адміністрацією морських портів України, Збройними силами України та бізнесом, який працює на території портів або користується їхньою інфраструктурою.
«Бізнес пропонує врахувати підхід, вже протестований у межах урядового експериментального проєкту щодо залучення підприємств до посилення протиповітряної оборони. Його ключовою перевагою є наявність формалізованої моделі координації між державними органами, військовим командуванням та компаніями», — зазначили в ЄБА.
До того ж під час доопрацювання законопроєкту бізнес просить передбачити:
Бізнес-спільнота підтримує ініціативи, які спрямовані на посилення захисту портової інфраструктури в умовах воєнного стану, та готова долучатися до їх напрацювання та реалізації.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.