Тримати пасіку — справа не з дешевих, а особливо коли розпочинаєш все, як то кажуть, з нуля. Потрібні вулики, рамки, проволока, вощина, медогонка, воскотопка та інший інвентар. Далі теж недешево, але бджоли вже на себе заробляють і віддячують пасічникові певним прибутком.
Про це AgroPortal.ua розповів пасічник із Полтавщини Володимир Опришко, який займається бджолярством 12 років і має 20 вуликів.
За словами Володимира Опришка, особисто він ніколи не рахував, у скільки йому обходиться утримання бджіл. Насамперед для нього це хобі, яке приносить задоволення. Його мед смакують в Ужгороді, Києві, Полтаві, Харкові. Уже має своїх постійних клієнтів. Минулого року соняшниковий мед продавав місцевим по 100 грн, липовий — по 150 грн, а, наприклад, в Ужгороді на той час він коштував 450 грн.
Робити якісь прогнози щодо ціни на новий сезон пасічник не береться, адже у будь-якому випадку продає продукцію за мінімальною ціною, щоб люди мали змогу посмакувати натуральний мед.
Свою пасіку Володимир Опришко нікуди не вивозить, стоїть у селі. Останнім часом багато земель розорюють, саджають ГМО соняшник, а бджола не бере там мед. Цього року посіяли багато гречки, тож мають надію, що будуть із медом.
«Кожна пасіка стоїть у різних місцях, і від рослин дуже залежать смакові якості меду. Мені пощастило, у нас дуже багато квітів. Зараз зацвіла акація, її збираємо ой як не часто. Це дуже примхлива рослина: коли жарко — горить, коли дощ — пропадає, потім будуть липа, соняшник і гречка», — розповідає бджоляр.
«Вулик — це маленька держава. Кожна бджола, яка народжується, розпочинає свою діяльність із вигодовування личинок. Коли вона підростає, то може робити соти, а через деякий час летіти за нектаром. Радіус польоту бджіл — 3 км, а рій може відлетіти від вулика більш як на 10 км. Ще у вулику є охорона, яка слідкує за тим, щоб жодна бджола із сусіднього вулика не влетіла до їхнього. Є бджоли, які знаходяться завжди з маткою: вони її доглядають, чистять, годують»
Поради для початківців від Володимира Опришка:
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.