Співпраця пасічник-агровиробник — виграшна історія для двох сторін, або Як уникнути потрави бджіл

11 травня 2022, 06:17 9460

Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — це позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +30% до врожаю фермеру та поле для збору меду пасічнику.

Конфліктні ситуації між дрібними фермерами чи одноосібниками з пасічниками виникають по всій країні. Менше питань з агрохолдингами, оскільки там більш структурована робота.  

Своїм досвідом і порадами для ефективної роботи та уникнення випадків потрави бджіл діляться пасічник, голова СОК «Бджолиний край», староста Підгаєцької міської ради Ігор Буцик, головний агроном ГК «Агро-Регіон» Юрій Лисак та перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.  

Ігорю, чи траплялись випадки потрави бджіл на вашій пасіці? 

Ігор Буцик: У мене були випадки потрави у 2017 році, тоді загинуло 50% льотних бджіл. Це відбулось через конфлікт саме з малим фермером. 

Потрібно зазначити, що заражається не лише одна конкретна бджола, а мед, соти, перга — все, що є медоносами. Молоді личинки живляться хімією, і така бджола не буде жити 40 днів, в кращому випадку — 20. Тому якщо відбулась хоча б часткова потрава, така бджолосім’я не принесе прибутку, головне, щоб вона просто вижила. 

Дрібних фермерів та їхню роботу складно проконтролювати. Поки зрозумів, чому склалась така ситуація, вже пройшов певний час. Тому в таких випадках складно привести винних до відповідальності. 

Хоча я вже вивожу свої пасіки на поля до цього ж фермера, ми з ним домовились про співпрацю. Потрібно домовлятись.

propData.content.image
Ігор Буцик

В кооперативі ми намагаємось комунікувати зі всіма фермерами та одноосібниками. Наші бджоли їм запилюють культури, а це прибавка до врожаю, тому це взаємовигідна співпраця. 

З великими компаніями співпрацювати легше. Вони розуміють свої переваги.



Фото: Facebook // Ігор Буцик

Кооператив «Бджолиний край» створений 4 роки тому. Він один із 19-ти, що входять до кооперативного об’єднання «Файні Ґазди» (Тернопільська, Львівська, Хмельницька та Івано-Франківська області). «Бджолиний край» налічує понад 2 тис. бджолосімей, 30 пасічників, з яких троє дипломовані.

Якщо пасічник не в структурі кооперації й не контактує з аграріями навкруги, як йому убезпечити своїх бджіл? 

Ігор Буцик: Як то кажуть, «один у полі не воїн». Обов’язково пасічникам потрібно об’єднуватись у спілки чи кооперативи. Коли вони спільно звертаються до того чи іншого фермера, тоді він починає розуміти перевагу і користь від бджіл. Звичайно, ми не можемо без їхніх посівів отримати достатню кількість меду, так само вони не матимуть високого врожаю. 

Мінагрополітики опублікувало інформаційні пам’ятки для аграріїв, пасічників та місцевої влади щодо захисту бджіл. Яким чином відбувається комунікація між міністерством та пасічниками? 

Тарас Висоцький: Я повністю погоджуюсь з Ігорем, що основа ефективної співпраці — це діалог, яким би складним він не був. Це роблять і пасічники, і аграрії йдуть на контакт — ми бачимо прогрес у цьому питанні за останні роки.

Звичайно, від міністерства є певні рекомендації, профільний наказ. 

propData.content.image
Тарас Висоцький

В Україні сотні тисяч пасічників, 40 тисяч фермерів і ще десятки тисяч одноосібників, тому ми застосовуємо декілька інструментів комунікації.

По-перше, максимально використовуємо децентралізацію. Є прийнятий державою концепт — що громада є центром формування підприємців на території ТГ. Пасічник — це точно не про національний масштаб, фермери, одноосібники — це все про громаду. Кожній громаді по всій території України розсилаємо інформацію, пам’ятки, рекомендації — і офіційно, і в групи, які у нас створені по областях. До війни ми також проводили національний марафон серед пасічників. 

По-друге, громади просимо поширювати інформацію як серед пасічників, так і серед аграріїв. У нас є профільні об’єднання, зокрема і пасічників, яких також на території країни декілька десятків. Створена робоча група, у якій 50 представників різних профільних об’єднань. Відповідно є профільні асоціації агровиробників, з якими ми також контактуємо. Це все канали комунікації.

По-третє, представництва влади на місцях, агродепартаменти ОДА. 

Єдине — зараз немає можливості робити очні зустрічі, які були ще до карантину, на рівні укрупнених районів.

Ігор Буцик: Так, я можу підтвердити, що вся інформація від міністерства до нас доходить. Основне джерело — це все ж кооператив «Файні Ґазди». Але ж ми і самі слідкуємо за оголошеннями як агродепартаменту, так і міністерства. Щовесни раніше у нас відбувались робочі наради: органи місцевого самоврядування, агровиробники і пасічники вели якісний діалог.

Останніми роками держава наблизилась до співпраці між пасічниками та агровиробниками. І ми відчуваємо їхню підтримку.

Минулі 2 роки ми отримували дотації на бджолосім’ї. В кооперативі була допомога від обласного та районного бюджетів. Також отримували допомогу на обладнання. 


У 2021 році Україна стала №2 за експортом меду в світі. На першому місці — Китай. Міжнародні експерти констатують, що український мед є найкращим у Європі. Інші купують український, змішують зі своїм і відправляють далі. Тому ми хотіли б налагодити прямий експорт до Європи. З «Бджолиний край» кооперативу можна зібрати 40 т меду. А є й інші. 

Багато виробників у цьому сезоні вимушено змінюють сівозміну. Скорочуються посівні площі під соняшником та замінюються на злакові, які не є медоносами. На вашу думку, чи суттєво це вплине на обсяги збору меду?

Тарас Висоцький: Негативно дана ситуація не вплине. В основному зменшились площі кукурудзи, що ніяк не впливає на збір меду. 

Скорочення соняшнику в структурі по країні не буде, можливо, навіть буде зростання. Очікуємо, що збільшяться нішеві культури, такі як гречка. Можу сказати, що зараз до нас їде насіння від канадських партнерів, тому хто має бажання, до 10 червня можна ще посіяти. Озимий ріпак відсіяний, вже цвіте. 

Однозначно, що база медоносних культур не зменшиться. 

Наскільки нині проблема доступу до оригінальних ЗЗР не завдасть додаткової шкоди комахам? 

Юрій Лисак: Головне — користуватись фальсифікатом я не рекомендую нікому: незрозуміло, що там намішано. Це абсолютно неконтрольований процес. 

Є діючі речовини, які мають усі способи ураження шкідника, зокрема хлорпірифос. Часто агрономи ним зловживають, вважаючи його найбільш ефективним для вирішення проблем зі шкідниками. Але є препарати, які при дотриманні всіх регламентів безпечні для бджіл. Водночас препаратами, які виробники позиціонують як безпечні для бджіл, можна наробити біди.

У нашій компанії дефіциту із забезпечення ЗЗР не відчуваємо. Ми завжди намагались закуповувати продукти завчасно. По інсектицидній групі — дуже рідко буває так, що якісь позиції в дефіциті. 

propData.content.image
Юрій Лисак

Головне — не потрібно проводити обробку в денні години і під час цвітіння. 

Можна навіть наочно перевірити, чи літають біля рослини бджоли, і якщо вони є — в жодному разі не вносити препарати. Агроном має бути відповідальним і проводити обробку посівів згідно всіх регламентів та правил. 

Ми ніколи не проводимо обробіток посівів у денний час. Це правило, якого ми чітко дотримуємось, оскільки розуміємо, що бджоли — це ті, хто нам дійсно допомагає. Також потрібно тримати тісний зв’язок із пасічниками. 

Слід розуміти, що навіть ті продукти, які є відносно безпечними для комах, при прямому попаданні на бджолу вбивають її. Повторюсь, їх не можна використовувати вдень, лише вночі й не під час цвітіння. 

Є регламент застосування препаратів, і якщо його дотримуватись — жодна комаха не постраждає. 

Ми нещодавно зіткнулись із проблемою: з одного боку поля стояли пасічники, з іншого — військові. Військові не дозволяли вночі працювати. І постало питання: кого «травити» — військових чи бджіл? У тих і тих є своя зброя. Оскільки з бджолами домовитись не вдалось 😊, домовились із військовими. 

Чи були у вашій практиці потрави бджіл через неправильне внесення ЗЗР? 

Юрій Лисак: Так, декілька років тому ми обробляли жито, після дощу використовуючи хлорпірифос. Недалеко стояла пасіка, і бджоли через житнє поле літали до лісу та лугу. Через випаровування вони потравились. 

Ми розуміли свою помилку і відшкодували всі втрати. Це не квітуча рослина, але ми не врахували погодні умови. 

Інший випадок, коли люди зовсім не йдуть на контакт, тим більше, хочуть спровокувати якусь ситуацію. Я також із таким стикався. Але потрібно бути відповідальним, тоді правда буде на твоєму боці. 

Це нормально, коли пасічники приїздять на поля, шукають керівництво, питають дозволу. Ми радимо, куди краще поставити. Тоді є двостороння вигода. Інше — приїжджаємо на поле, стоять невідомо чиї 200 вуликів. Потрібно завжди спілкуватись.

Якщо пасічник не зареєстрований, і відбулась потрава бджіл, чи можливо отримати відшкодування? 

Ігор Буцик: Лише на рівні особистих домовленостей. 

Якщо пасічник має ветеринарний паспорт — тільки тоді він має право на допомогу чи відшкодування. У паспорті зазначено адресу, кількість бджолосімей, лабораторні аналізи кожного року.

На території Підгаєцької громади 1500 га соняшнику та майже 1000 га ріпаку. «Контінентал Фармерз Груп» створили карту медоносних культур, кожен пасічник там реєструється і розуміє, куди йому краще відвезти мобільну пасіку, скільки бджолосімей потрібно для тієї чи іншої ділянки. 

Пасічник наперед повідомляє про свій приїзд, тоді агроном розуміє, скільки на ділянці є бджолосімей. В результаті йому легше контактувати з нами. 

Головне, щоб пасіка була здоровою. Оскільки, коли я привожу своїх бджіл, а поряд стоїть пасіка, яка не зареєстрована і не пройшла ветеринарні аналізи, моя пасіка може заразитись від цих бджіл, адже бджолу, яка несе нектар, у вулик запускають. Але ж вона може залишити бактеріальні хвороби. Тому важливо, щоб бджолярі реєстрували свої пасіки та робили аналізи. 

Якщо відбулась потрава бджіл, незареєстрованому пасічнику довести свою правоту, тим більше отримати відшкодування, неможливо. 

Чи урегульовано на законодавчому рівні питання роботи аграріїв у комендантську годину? 

Тарас Висоцький: Це питання більше делеговане на коменданта регіону. Всі розуміють, що аграріям потрібно працювати вночі, тому домовленості відбуваються на місці. Військові на місці оцінюють ризики. Розуміння є від двох сторін.

Яка наразі ситуація із забезпеченням ЗЗР? 

Тарас Висоцький: На початку квітня рівень забезпеченості ЗЗР становив 60%. Була певна логістична складність. Але у більшості випадків вдалось перенаправити контейнери на інші порти. Тому більшість препаратів встигне приїхати до часу застосування. 

Цього року працюємо не так, що всі препарати знаходяться у дистриб’ютора чи аграрія на складі. Працюємо з коліс. Але критичної проблеми немає. Або є зараз, або буде в строки внесення той обсяг, який необхідний аграріям. 

Як налагоджена співпраця з пасічниками? Можливо, маєте цифрові інструменти інформування?

Юрій Лисак: У кожного підприємства по-різному, але базово ми інформуємо громади перед початком робіт. Є контакти пасічників, які розташовані в регіоні. 

За 3-4 дні до внесення препаратів приїжджаємо до сільської чи селищної ради, розвішуємо оголошення. Повідомляємо старості, він навіть розписується у спеціальному журналі для підтвердження. Ми також просимо контакти пасічників, щоб розіслати повідомлення. 

Але хочу зауважити, що пасічники, які дійсно переживають за своїх бджіл, нас швидше знаходять, ніж ми їх. Цікавляться посівами та препаратами, якими користуємось. Ми надаємо всю інформацію.

Місцеві пасічники завжди тримають контакт із нашими агрономами. 

Директор одного з наших підприємств створила у Facebook групи, куди долучає пасічників, повідомляє про всі обробки рослин (і не лише ріпаку), що можуть нашкодити бджолам. 

Найбільша проблема, що самі пасічники не хочуть долучатися до таких груп чи йти на будь-який контакт. 

Ігор Буцик: Це дуже добре, що агровиробник сповіщає пасічників про свої дії з обробки, але згідно законодавства він не повинен цього робити. 

Агровиробник повинен сповістити органи місцевого самоврядування, які у свою чергу повідомляють зареєстрованим у них пасічникам. 

Наприклад, у моєму окрузі зареєстровано 13 пасік, і я як староста сповіщаю їх про заплановані внесення ЗЗР на полях. 

Чи траплялися конфліктні випадки з пасічниками? Як їх вирішували?

Ігор Буцик: Є група швидкого реагування, вона повинна бути створена при міських радах. До складу входять представники пасічників, органів Держпродспоживслужби, представники влади та Національної поліції. Вони виїжджають на поле для фіксації порушення, відбирають проби ґрунту, підмору бджіл, на основі яких складається акт. 

Це потрібно зробити якнайшвидше, бажано в той же день, коли відбулась потрава. Оскільки вже через декілька днів можна не зафіксувати наявність ЗЗР на полі. 

Тарас Висоцький: Так, група швидкого реагування має зібратись протягом години. Взагалі законом регульовано максимально до 24 годин. 

Відшкодування відбувається не обов’язково через суд. У більшості випадків, якщо є свідки, ситуація вирішується на рівні комісії, і відбувається компенсація агровиробником. Якщо ж одна зі сторін не згодна, тоді справа передається до суду. 

На скільки відсотків відбувається збільшення врожайності при запиленні бджолами? 

Юрій Лисак: Ми проводили дослідження на ділянках гібридизації соняшнику, запрошували пасічників, які займаються саме запиленням рослин. Зафіксували на 20-30% збільшення врожаю на ділянках, де були розміщенні пасіки. Це стосується посівів ріпаку та соняшнику.

Значне підвищення спостерігалось на ділянках, ближчих до вуликів, тому тут потрібно знати, як правильно розмістити вулики по полю. 

У нас на Чернігівщині вистачає лісистості, болотистих ділянок, де можливе скупчення і диких бджіл, і комах, які також можуть запилювати рослини. Це все плюс до врожаю. 

Дякую, що поділились досвідом та порадами. 


Наталія Помянська, AgroPortal.ua