Споживання добрив в Україні за 9 місяців 2024 року склало 3,4 млн т, при цьому обсяги імпорту становили 1,9 млн т. Експерти зазначають, що ринок добрив попри війну продовжує відновлюватися, і наступного року очікують на кращі результати, пояснюючи, що співвідношення вартості добрив до вартості готової продукції вже вирівнялося.
Про те, як змінювалася ситуація на ринку добрив, про попит та цінові прогнози говорили з керівником напряму добрив компанії КАСПІТ ТРЕЙД Яною Бондаренко. Вже понад 7 років компанія пропонує комплексний та якісний сервіс із забезпечення сільгосппідприємств необхідними добривами.
Яна, скажіть, наскільки змінило повтомасштабне вторгнення ринок?
Яна Бондаренко: З початком війни імпорт добрив до України кардинально змінився. Через зрозумілі причини довелося відмовитися від білоруських добрив — карбаміду, КАС, сульфату амонію, NPK добрив і хлористого калію. При цьому частка білоруських добрив у загальному споживанні України в 2021 році становила: карбамід — 30%, КАС — 32-40%, NPK — 75%, сульфат амонію — 85%, хлористий калій — 95%.
Маючи таку значну залежність від одного постачальника, перехід на альтернативні джерела виявився досить тривалим і болісним. У певний момент альтернативні постачальники скористалися цими проблемами для продажу за спекулятивними цінами, що перевищували міжнародні. Зараз ситуація стабілізувалася: імпортери знайшли надійних постачальників і налагодили логістичні ланцюжки.
Яна Бондаренко: Зараз ми співпрацюємо з ELIXIR Zorka (NPK, NP і РКД добрива), SOCAR Azerbaijan, Achema (Литва), Agropolychim (Болгарія), Neochim (Болгарія), Grupa Azoty (Польща), Siarkopol (Польща), КАЗАЗОТ (Казахстан), Ynfert (Китай). Також ми закуповуємо добрива у низки міжнародних трейдерів.
Яна Бондаренко: Ми намагаємося працювати з усіма групами добрив — азотними, фосфорними та калійними. Якщо розподілити за частками, азотні добрива становлять 50%, фосфорні (DAP, MAP, NP та NPK) — 40%, калійні — 10%.
Останнім часом запити від клієнтів змінюються залежно від сезонних потреб та стану ринку. Зокрема, зростає інтерес до складних добрив, таких як NPK, оскільки аграрії прагнуть оптимізувати свій урожай за умов зростання цін на агрохімікати.
Ми також помічаємо підвищений попит на добрива з мікроелементами, що допомагають покращити якість ґрунту та підвищити ефективність внесення.
Яна Бондаренко: Поступово ринок повертається до показників довоєнного рівня, хоча він ще досить далекий від цього через об'єктивні фактори. Відновлення попиту з боку аграріїв відбувається повільно, оскільки багато фермерських господарств досі стикаються з фінансовими труднощами та логістичними проблемами, викликаними війною. Повернення споживання добрив до рівня 2021 року буде можливим лише після завершення війни, і цей процес займе не один рік.
Проте є позитивна динаміка: аграрії все більше усвідомлюють важливість використання якісних добрив для підтримки врожайності в умовах нестабільності. Також ми бачимо зростання інтересу до нових технологій та продуктів, що дозволяють підвищити ефективність використання добрив навіть за зменшених обсягів.
Яна Бондаренко: Порівняно з 2023 роком обсяги постачань і продажів добрив зросли на 40%. Це зростання пов’язане з поступовим відновленням аграрного сектору після початкового шоку, викликаного війною. Ми посилили свою присутність на ринку, розширивши асортимент продукції та уклавши нові контракти з надійними міжнародними постачальниками. Така стратегія дозволила не лише зберегти наявних клієнтів, але й залучити нових партнерів. Збільшення продажів також спричинене відновленням довіри до ринку та більш активним використанням добрив для підвищення врожайності, що є критично важливим у нинішніх умовах.
Яна Бондаренко: Зараз складно точно оцінити цей показник, але думаю, за підсумками року він становитиме 5-7% від загального імпорту. Після початку війни у 2022 році компанії, які утримували домінуючу частку імпорту добрив на рівні 70-80%, зникли з ринку.
Яна Бондаренко: Нинішня нестабільна ситуація в багатьох регіонах світу не сприяє стабільності для виробників добрив і є спекулятивним фактором для зростання цін. Робити прогнози в такій ситуації — справа невдячна. Усе покаже час.
Але, зважаючи на динаміку глобальних економічних та політичних подій, ми рекомендуємо нашим партнерам звертати увагу на можливі коливання цін та заздалегідь планувати закупівлі. Це дозволить мінімізувати ризики та зберегти стабільність постачання продукції в умовах невизначеності ринку.
Яна Бондаренко: Основний імпорт добрив до України здійснюється морським і річковим транспортом, а також залізницею з Польщі.
Окрім зазначених шляхів, ми також активно використовуємо автомобільні перевезення для доставки добрив із країн ЄС, що дозволяє забезпечити гнучкість і швидкість постачань. Це особливо важливо в умовах складної логістичної ситуації, коли порти можуть бути тимчасово недоступні або залізничне сполучення уповільнене.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Ринок пшениці та кукурудзи входить у найбільш турбулентний період за останні тридцять років. Попередні кризи — світова продовольча криза 2007–2008 рр., перебої у постачанні 2010 р., посуха в США 2012 р. — були переважно однофакторними: шок урожаю, стрибок нафти або короткострокова фінансова паніка. Сьогодні на світовий зерновий ринок одночасно тиснуть щонайменше вісім структурних факторів.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Європейська комісія (ЄК) 19 травня ухвалила План дій щодо добрив, який передбачає фінансову підтримку фермерів та зменшення залежності Європи від імпорту.

Агровиробництво у сегменті рослинництва невпинно вдосконалюється, і якщо ще 10 років тому врожайність кукурудзи складала 7-8 т/га, то сьогодні абсолютною нормою є показник 10-12 т/га і більше. Таких результатів аграрії досягають не лише через висів сучасних гібридів, але й завдяки використанню інноваційних продуктів у технологіях вирощування.