Made in Ukraine // Навіщо на Закарпатті створили бджолине село

На території Колочавської загальноосвітньої школи №2, нещодавно з'явилося незвичне поселення з дерев'яних будиночків: з млином, школою, церквою, основними жителями якого стали бджолині сім'ї. Атракційна пасіка демонструє історію розвитку бджільництва від вулика-дуплянки до «розумного» вулика, оснащеного різними сенсорними датчиками.

Для відвідувачів тут побудували дерев'яну бесідку, проклали кам'яні доріжки, закупили спеціальні захисні костюми. Відтепер тут усі охочі зможуть ближче ознайомитися з історією бджільництва в Карпатах, зокрема на території нацпарку «Синевир».

Пасічники сподіваються, що це допоможе зберегти чистоплідність карпатської бджоли, популяризувати карпатські продукти бджільництва серед туристів, зацікавити молодь тощо.

Територія нацпарку — одна з екологічно найчистіших в Україні, а особливі географічні та кліматичні умови гірського краю і величезне різноманіття медоносних рослин дали змогу зберегти тут донині автохтонний медоносний вид бджоли — карпатський. За міжнародною класифікацією, він належить до Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica. Селекціонери вже створили низку ліній та типів цього виду, зокрема типи колочавський, вучківський, синевир, говерла і рахівський.

Регіон нацпарку «Синевир» з усіх боків оточений горами, що добре для збереження чистопородності, якби «пасічники-кочівники» не привозили на територію регіону інші породи бджіл. Це призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб.

Щоб завадити цьому, місцеві пасічники об'єдналися і виграли проєкт «Карпатська бджола — спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні». Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах Програми транскордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна» у 2014-2020 рр. Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати — Україна», громадська організація об'єднання пасічників «Карпатська екопасіка», Колочавська сільська рада, Асоціація для розвитку та промоції Підкарпаття «Pro Carpathia».

Діяльність за проєктом здійснюється в Косівському районі (Івано-Франківська область) — природному середовищі для виникнення та поширення гуцульського типу карпатської породи бджіл; Міжгірському районі (Закарпатська область), де поширений інший тип карпатської бджоли — Колочавська бджола; Підкарпатському регіоні (Польща), який також має багато пасік і відомий унікальним медом з хвойних дерев.

«Проєкт спрямований на створення цілісних підходів до збереження аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах. У межах проєкту вже повністю готова постійно діюча виставка «Карпатська пасіка в історичному розрізі — від дуплянки до «розумного» вулика» в Колочаві, пасічники здійснили моніторингову експедицію в межах нацпарку «Синевир» з метою вивчення породної композиції високогірних карпатських пасік, облаштовуються туристичні маршрути, готові промоційні публікації для залучення відвідувачів тощо… А от фестиваль меду у Колочаві довелося перенести на наступний рік, через епідемію коронавірусу», — розповів адміністративно-фінансовий менеджер проєкту Василь Худинець.

AgroPortal.ua за матеріалами Uzhgorod.net.uа