Програміст із Харкова Олена Зикіна вже півроку займається вирощуванням мікрозелені, останні два місяці — на комерційному рівні.
«Все почалося через те, що біля мого будинку не було магазинів, де можна було б купити свіжу зелень. Тому одного дня я вирішила спробувати сама проростити насіння. Через тиждень воно в мене проросло, і я зрозуміла, що хочу цим займатися», — натхненно розповідає свою історію Олена.
Як справжній програміст вона за одну ніч створила сайт та логотип — Urban Farm Ukraine.
«Спочатку я орієнтувалася на звичайних покупців, пропонувала зелень із доставкою додому: вирощувала її в контейнерах, куди засипала землю чи субстрат, і продавала в такому ж вигляді. Було багато клієнтів, але прийшла зима, і деякі рослини під час доставки перемерзали, — ділиться Олена. — Тому я почала орієнтуватися на ресторани, яких у мене нині 10».
Зараз Urban Farm Ukraine вирощує 12 культур, в тому числі соняшник, горох, гірчицю, червону капусту, буряк, цибулю, кінзу. За смаковими якостями вони більш насичені та корисні, ніж культури повного циклу. Максимальна висота мікрозелені становить 10 см.
Проте не все так просто. Коли Олена спробувала збільшити об'єми, почалися проблеми.
«Виявилося, що слідкувати за всім тяжко, я на це витрачала весь день, до того ж почали з'являтися бактерії», — бідкається власниця Urban Farm Ukraine.
До основних плюсів вирощування мікрозелені, за словами Олени, можна віднести:
— час — насіння проростає від 7 до 10 діб;
— маленька площа — її офіс має площу 15 м2;
— місце — можна займатися вирощуванням у квартирі, будинку тощо;
— рентабельність — залежно від культури близько 300%;
— недороге обладнання — все, що вам знадобиться, — це лотки, стелажі, земля та насіння.
Мінуси цієї справи:
— нерозвинена галузь — багато людей ще не знають про такий продукт;
— практично все насіння обробляється, а для мікрозелені потрібне необроблене, бо тоді в маленькому паростку будуть сконцентровані всі хімічні речовини, до того ж в Україні неширокий асортимент насіння.
«Розширюватися поки що не збираємося, потрібно налагодити процес із такими об'ємами, — говорить Олена. — Але в мене є мрія, над здійсненням якої я зараз працюю, — це контейнерна ферма. Сподіваюся, що в майбутньому такі ферми будуть стояти в кожному місті України».
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Фіналіст проєкту для крафтових виробників CraftUp Ukraine — виробник автентичного пива, власник бренду Dwarf Brewery beer Віктор Єсіпов із Харківщини — планує перезапустити виробництво завдяки грантовій підтримці, яку сподівається отримати в межах проєкту. Бровар хоче придбати автоматичну пивоварню й обладнання, яке пришвидшить процес варіння пива.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Гідропонна ферма Green Clover на Хмельниччині сьогодні вирощує до 40 кг базиліку на тиждень. За наявності великого покупця підприємство готове розширити виробництво до 200 кг на тиждень.

Крафтовий виробник автентичного пива з Харківщини, власник бренду Dwarf Brewery beer Віктор Єсіпов працює над реалізацією напоїв. Його стратегія — продавати гуртом через заклади харчування чи магазини розливного пива.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Уряд спільно з Радою національної безпеки та оборони вживає низку невідкладних заходів, спрямованих на безперебійне забезпечення українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами.

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.