Яскравим прикладом повернення студентів з кебетою з-за кордону є Богдан Завалко, випускник факультету аграрного менеджменту НУБіП України та Словацького аграрного університету в м. Нітра.
Після закінчення столичної школи «Наукова зміна», яка завжди була лідером за рейтингом ЗНО, Богдан вирішив вступати до аграрного факультету НУБіП України, де провчився рік, а потім поїхав на навчання за програмою подвійних дипломів у Словацький аграрний університет в м. Нітра, де навчався на спеціалізації International Trade with Аgrarian Commodities. Цього року закінчує там навчання і планує його продовжити саме на магістерській програмі «Агрокебети».
«Вперше я почув про навчальну програму з інтерв’ю Алекса Ліссітси на YouTube-каналі Skrypin.ua, в якому він розповідав про запуск пілотного проекту з підготовки фахівців нового формату для агросектору. Вирішив, що це досить перспективно, адже в проекті багато досвідчених менторів, і я нарешті знайшов те, що дасть реальну практику, а не лише теоретичні базові знання. Мені подобається, що програма передбачає багато практики та до викладання в ній залучені люди, які безпосередньо беруть участь в роботі. Вони знають, чому навчати, та розуміються в пріоритетності знань», — розповідає Богдан Завалко.
Чому агро?
Батьки абітурієнта Богдана все життя в агро, тому не дивно, що він вважає цей напрямок перспективним для себе. «Аграрний сектор формує 20% ВВП України, і тут завжди буде багато можливостей знайти гідну роботу. Я вже мав досвід роботи в аграрному секторі, і мені дуже сподобалось, — говорить Завалко. — Один із основних напрямів, в якому я зацікавлений, — органічна продукція, що має тенденцію до розвитку в усіх країнах, в тому числі і в Україні. Я готував бакалаврську роботу по органічній продукції і знаю, що в Україні є проблема з окисленням земель та зменшенням їхньої родючості. Хотів би в майбутньому зробити українське виробництво більш безпечним, за тими канонами, які мають бути в аграрному секторі, але інколи їх не дотримуються через бажання досягти надприбутку».
В шкільні часи Богдан був скаутом, наразі є членом НОСУ (Національна організація скаутів України). Має посвідчення лижного інструктора категорії «С» та досвід роботи в туристичному комплексі «Буковель». Захоплюється подорожами і завдяки навчанню в Словаччині та наявності автомобіля об’їздив з друзями всю Європу.
Надія на українську освіту
Базис навчання, що в Україні, що за кордоном — один і той самий, але іноземна освіта менш бюрократична та більш діджиталізована. «На екзамени можна зареєструватись в електронній системі й необов’язково всім приходити в один час. Навчання за кордоном передбачає менше пар, і вони більш вузькопрофільні. Тобто якщо в Україні ми навчаємось 2 курси до розподілу на спеціалізації, то там всі пари переважно економічної спрямованості й майже немає гуманітарних предметів», — констатує Богдан.
Надію на хороше навчання та практичну магістерську програму для Богдана дають «Агрокебети». «Я вдячний, що створили таку програму і що мені не доводиться залишатись у Словаччині через те, що там більш якісна освіта. Тепер в мене з’явилась надія, що українська освіта може дати реальні практичні знання в аграрному секторі».
Для довідки: 20-21 червня та 24-25 червня двері приймальної комісії «Агрокебети» були відчинені для магістрів, які претендують на платні місця. А вже з 10 по 23 липня стартуватиме загальний прийом документів як для бакалаврів, так і для магістрів, які прагнуть поборотися за бюджетне місце.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Департамент агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА проводить анкетування підприємств агропромислового комплексу та харчової промисловості щодо потреби у кадрах.

Агропромхолдинг «Астарта-Київ» та Державна служба зайнятості оголошують набір учасників 50+ на проєкт «Тиждень дорослого стажера». Це можливість для тих, хто хоче повернутися до активної професійної діяльності.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Уряду Нідерландів запускають короткострокову програму підготовки технічних спеціалістів для аграрного сектору — «Агрокебети Fast Track».

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та Leibniz Institute of Agricultural Development in Transition Economies (IAMO) запускають безкоштовний онлайн-курс, присвячений аграрній політиці Європейського Союзу та її значенню для майбутнього українського агросектору в умовах євроінтеграції.

Україна посідає провідні позиції у світовому виробництві та експорті зернових і олійних культур. Попри всі виклики, за даними Асоціації Укроліяпром, у 2023/24 маркетинговому році українська олійна галузь досягла другого найкращого результату за свою історію: аграрії переробили 17,4 млн тонн олійних культур, виробництво соняшникової олії сягнуло 6,6 млн тонн, з яких 6,2 млн тонн експортували. На цей же рік українське постачання сягне 11,7% світового експорту кукурудзи та 7,7 % — пшениці.