Беззахисні поля: чому Україну накривають пилові бурі

На посилення вітрів сприяють зміни клімату, які в свою чергу підсилюють висушування ґрунту. Так, у червні на Рівненщині через нерівномірний прогрів повітря, здійнявся пиловий вихор.

Та експерти наголошують: пилові бури — явище антропогенне, адже лише діяльність людини є причиною їх виникнення.
 
Частково здатна вирішити цю проблему мережа полезахисних лісосмуг, але в Україні, як зазначають в «Українській природоохоронній групі», більшість лісосмуг деградували внаслідок підпалів та випилювання місцевим населенням на дрова, а за останні роки не було жодної державної програми з їх централізованого відновлення.
 
Додався ще один фактор, який теж впливає на зменшення насаджень лісосмуг вздовж доріг —«Велике Будівництво». Жодне з відомств не має інформації про кількість ліквідованих придорожніх полезахисних лісових смуг за період ведення цього проєкту.

Як вказує експертка з агролісомеліорації ФАО Наталя Висоцька, площа полезахисних лісосмуг в Україні має бути збільшена в 3 рази, що зумовить суттєву щорічну прибавку урожаю сільськогосподарських культур.
 
Не просте питання, кому належить контроль та нагляд у цьому питанні. Закон відправляє до Державної екологічної інспекції України. Але там кажуть, що відомство не є розпорядником та не слідкує за балансом придорожніх полезахисних лісових смуг, впорядкуванням та доглядом за ними. Схожа риторика і в «Укравтодор».
 
«Видалення, насадження, догляд, впорядкування та моніторинг правильності балансу придорожніх полезахисних лісових смуг не відноситься до компетенції «Укравтодору», — так відповіли на запит видання в агентстві.

Хоча державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-2003 визначають будівництво та експлуатацію автотранспортних мереж як об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Дієвим методом захисту пришляхових територій автотранспортних мереж та залізничних шляхів є створення та утримання захисних лісових смуг (Захист довкілля. Лісові ділянки вздовж залізничних і автомобільних доріг та у смугах їх відведення захисні. Норми виділення: ДСТУ 7173: 2010. [Чинний від 2012-07-01]. К.: Держспоживстандарт України, 2011. 10 с. (Національний стандарт України). Придорожні насадження мають проектуватися залежно від категорії автомобільної дороги чи колії залізниці, яка в свою чергу визначає ширину смуги відведення та створення лісових смуг.
 
Два роки тому полезахисні лісові смуги передали територіальним громадам, але постає проблема в їх інвентаризації, адже поки що лісосмуги мають статус земель сільськогосподарського призначення. І Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру передає їх громадам в складі масивів земель, тобто не виокремлено.
 
Тим часом затверджені Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення вказують, що вони обов’язкові для виконання для всіх власників, орендарів та користувачів земельних ділянок, на яких розташовано полезахисні лісові смуги.
 
За інформацією експерта з агролісомеліорації ФАО Наталі Висоцької, локально здійснюється створення як придорожніх, так і полезахисних лісових смуг. Але ініціатором і виконавцем таких робіт є або територіальні громади, або аграрні виробники.
 
У «Асоціації сільських, селищних рад та об’єднаних громад України» вказують на три моделі управління лісосмугами, де власником може бути територіальна громада і обслуговувати ці лісосмуги, чи передати в оренду фермеру або ж державне підприємство-лісове господарство.
 

Стан земельних ресурсів України є близьким до критичного: водною та вітровою ерозією уражено близько 57% території України.
 
У ФАО вказують, що потенційно втрати ґрунту можуть становити в середньому близько 350 т·га-1. Але цей показник за лісистості території навіть на рівні 2-2,5% зменшується в 26 разів. Оскільки площа ріллі в Україні становить 32,5 млн га, без меліоративного впливу лісів обсяг можливих збитків, пов’язаних зі втратою гумусу, може сягати 5,7 млрд грн.
 
Внаслідок меліоративного впливу лише полезахисних смуг щорічна прибавка врожаю лише зернових культур становить близько 6-7 млн т щорічно, вартістю близько 20 млрд грн.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua