Низька якість ґрунтів спостерігається у трьох областях України — Сумській, Волинській та Житомирській.
Про це свідчать результати дослідження Інституту охорони ґрунтів за підсумками 2023 року, пише «Слово і діло». Науковці проаналізували зразки з підконтрольних областей країни за понад 20 показниками.
Зазначається, що останні дві області належать до регіону Полісся, куди також входить Рівненська область, яка лише трохи перевищує поріг низької якості ґрунту. Для Полісся характерні висока кислотність ґрунтів та низький вміст гумусу — в середньому 2,43%.
Натомість Сумщина колись була однією з найродючіших областей України, проте внаслідок інтенсивного господарства її ґрунти стають дедалі виснаженішими. Порівняно з попереднім туром досліджень саме в Сумській області оцінка якості ґрунтового покриву впала найбільше.
До територій із середньою якістю ґрунтів належить більшість областей України, через що науковці розрізняють середню якість V класу (вищу) і VI класу (нижчу). Водночас ґрунти відрізняються як походженням, так і властивостями. Наприклад, Вінницька, Чернігівська та Закарпатська області мають високу частку кислих ґрунтів, тоді як Запорізька, Одеська, Херсонська та Миколаївська — лужних ґрунтів.
Також варіюється насичення фосфором: від 56 мг/кг ґрунту в Чернівецькій області до 176 мг/кг на Херсонщині.
«Аналіз свідчить, що загалом по Україні зменшується концентрація фосфору в сільськогосподарських ґрунтах — так само як і калію, іншого важливого для аграріїв мінералу», — уточнюють фахівці.
В Одеській, Черкаській та Запорізькій областях спостерігається найбільший дефіцит гумусу — 810, 760 і 630 кг на 1 га відповідно. Причина — недостатнє удобрення земель мінеральними добривами та органічними рештками.
За результатами досліджень висока середня якість ґрунтів була зафіксована лише у двох областях — Кіровоградській та Харківській. При цьому в Кіровоградській області — один із найменших обсягів внесених органічних добрив, а також зменшується частка цинку.
У Харківській області — найбільший вміст гумусу в ґрунтах: 4,3%. Однак і тут спостерігається падіння частки фосфору та калію. Як зазначають фахівці інституту, для збільшення рівня гумусу в українських ґрунтах насамперед необхідно вносити органічні добрива — зокрема торф.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

В Україні зберігається дефіцит опадів, через що на 20-30% площ наразі недостатньо вологи для повноцінного проведення сівби озимих культур та їх розвитку на початкових етапах.

Власнику ТОВ «Мрія» Михайлу Войтовику за 19 років роботи за технологією No-Till вдалося підвищити відсоток гумусу на полях до 1%, а це — додаткові 50 мм вологи та 20 кг біологічного азоту на 1 га.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Перший в Україні Музей живого ґрунту SOIL MUSEUM відкрили у Полтавському державному аграрному університеті.

Тваринництва в Україні має бути більше, щоб забезпечити більше виробництво і внесення органічних добрив. Доки в кожному селі на фермах не буде достатньо корів, процес деградації ґрунтів не зупиниться.

Однією з найбільших проблем у сільському господарстві України є низький вміст азоту в ґрунті. Його можна поповнити внесенням фосфорних добрив, адже фосфор накопичується та буде використовуватися наступними культурами.

Зміна клімату, деградація ґрунтів і нестача прісної води — усе це ставить під загрозу стабільність світового виробництва продовольства. Але шведський стартап OlsAro пропонує вражаюче рішення: пшеницю, яка росте на засолених ґрунтах.