Про це сказала колишній заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України (2015-2018) Наталія Микольська в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
«Ринок ЄС буде для українських виробників агропродукції ще актуальним в 2020 році, але це не панацея, адже нашим виробникам важко конкурувати з дотованими європейськими. Тому не варто дивитися лише на ринки ЄС, а варто шукати нові ринки, де нижчі пороги входу», — зазначає Наталія Микольска.
За її словами, також реально збільшити квоти ЄС для української сільгосппродукції, адже Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом є гнучким механізмом і її можна та потрібно переглядати.
«Відповідно до дослідження Стенфордського університету, кількість населення буде зростати і відповідно змінюватимуться тренди в харчуванні — більше споживатимуть органічні продукти, рослинне молоко та м'ясо. До речі, відмова від молока вже має свої наслідки на глобальному ринку, в США вже збанкрутував один з найбільших виробників молока», — відмічає Наталія Микольська.
Також вона розповіла про світову тенденцію — всі аграрні холдинги відкривають офіси в Кремневій долині та зростає інтерес до практичних інновацій.
«Великі аграрні компанії не виключають можливості інвестування в іноземні стартапи для подальшого впровадження нових розробок. Тож, в найближчі роки ми спостерігатимемо впровадження інновацій», — розповіла Наталія Микольська
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Аграрії виступають за те, щоб вступ України до Євросоюзу був передбачуваним, прозорим й економічно стабільним, проте дедалі більше непокояться через надмірно протекціоністський підхід до інтеграції українського сільського господарства.

Євроінтеграція України здатна посилити продовольчу самодостатність ЄС, однак інтеграція українського агросектору вимагатиме гармонізації виробничих стандартів і тривалого перехідного періоду.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.

Нову комунікаційну платформу з акцентом на цифровізацію агросектору запущено в Україні.
