світові ринки

Експортерам потрібно надати безпеку і передбачуваність. Безпека судноплавства, яку маємо завдяки ЗСУ, дала можливість Україні вийти на довоєнні показники експорту.

Франція підтримуватиме Польщу в тому, щоб Україна не везла на територію Європи зерно. Видумуватимуть законодавчі конструкції, санітарні перевірки і обмежуватимуть експорт.

Українська продукція за кордоном відповідає всім вимогам та стандартам якості. Нарікань на світовому ринку на якість українського зерна та інших видів продукції немає.

Трансльована багатьма медіа думка, що Польща тотально проти українських продуктів та українських вантажів, — не відповідає дійсності. Як мінімум, є одна аудиторія, яка точно не вітає цю історію зі страйками та закриттям кордонів і на яку ми можемо спертися у пошуку рішень кризи. Це польський бізнес, особливо той, який народився та розвинувся саме завдяки довготривалій логістичній та торговій взаємодії між нашими країнами.

Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі INTA напередодні підтримав без змін пропозицію Єврокомісії продовжити для України дію безмитної торгівлі ще на один рік. І хоча це процедурне голосування, воно закладає підґрунтя для подальшого політичного рішення.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів підбила підсумки своєї роботи за 2023 рік.

Сьогодні в Україні переробляється близько 20% сільгосппродукції, але переробку реально збільшити до 30-40%.

Євроінтеграція — питання номер один для України, і аграрний сектор відіграє значну роль у цьому процесі. Але вже на початку шляху бачимо невдоволення низки європейських країн у питаннях вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС.

Найбільш перспективними групами товарів українського виробництва є м’ясна продукція (яловичина і курятина), напівфабрикати з курятини, жива ВРХ. Але, зважаючи на зарегульованість ринку, м’ясну продукцію можливо буде постачати лише після вступу в дію Угоди про вільну торгівлю.

На світовому ринку практично на всі види зернових ціна знизилася на 25%. Пшениця коштує близько 250 USD/т кукурудза — 240 USD/т, ячмінь — 230 USD/т (на умовах FOB).

Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.

Глобальна торговельна система зазнає тектонічних зрушень, які змінять орієнтацію міжнародних ланцюжків постачань на десятиліття вперед. Трансформація, яку дехто називає «реглобалізацією», триватиме роками, і дані про торгівлю тільки починають давати підказки щодо масштабів змін.

Мінімальні поставки зернових та олійних культур з України змінили світову торгівлю. Заява рф щодо затяжного конфлікту ще більше налякала трейдерів.

Один із найбільших експортерів російської пшениці, швейцарська компанія Solaris Commodities, припинила нові торгові операції в рф.

Цього року були несприятливі погодні умови для врожаю у південній півкулі. Світовий ринок чекав на українське зерно та кукурудзу, які досі зберігаються на території нашої країни.

Українські аграрії з початку 2019/20 МР експортували 17,9 млн т зернових культур, що на 5 млн т більше, ніж на відповідну дату минулого сезону. Зокрема експортовано 10,9 млн т пшениці (+3,5 млн т торік), 3,2 млн т ячменю (+0,5 млн т), 5 тис. т жита (-58 тис. т) та 3,6 млн т кукурудзи (+0,95 млн т).

Такий довгоочікуваний новий вересневий звіт щодо кукурудзи в 2019/20 сезоні від Департаменту сільського господарства США (USDA) знизив оцінку світового виробництва кукурудзи врожаю 2019/20 МР до 1,105 млрд тонн, що на 3,36 млн тонн нижче, як порівняти з попередньою оцінкою, а також на 17,3 млн тонн поступається показнику валового збору зернової в попередньому 2018/19 сезоні.

Ціни на зернобобові на світових ринках знизилися під впливом високої пропозиції американського зерна і торговельної війни між США і Китаєм. За підсумками тижня на Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ липневі контракти на пшеницю втратили 2% до 503 USD/100буш, на кукурудзу — 1,2% до 378 USD/100буш, на сою — 1,4% до 917,5 USD/100буш.

Ціни на зернобобові культури на світових ринках знижуються після сильного лютневого зростання. На Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ травневі контракти на пшеницю з початку березня подешевшали на 7% до 460,25 USD/100 буш, на кукурудзу — на 1,2% до 377,25 USD/100 буш, на сою — на 2,6% до 1028,25 USD/100 буш.