Аграрний комітет запропонував Верховній Раді прийняти законопроєкт, за яким учасники бойових дій та сім’ї загиблих чи померлих захисників та захисниць матимуть право на першочергове одержання безоплатно у власність земельних ділянок. Однак є низка проблем щодо цього.
Таку думку висловив доцент KSE Олег Нів’євський у Telegram.
Він зазначив, що у документі йдеться про славнозвісні безкоштовні до 2 га сільгоспземель (а може, в деяких випадках і більше) на людину.
«Це дуже невдала пропозиція, несправедлива та зі значними ризиками зловживань», — підкреслив експерт.
І додав, що для такого висновку є декілька причин.
«Землі на всіх не вистачить. У державній власності залишилось наразі лише 750 тис. га. Як будемо ділити? Також у комунальній власності ще є близько 4 млн га, але, знову ж таки, цього мало. До того ж на «безоплатні 2 га» конституційно претендують всі громадяни України.
Це несправедливо. Вартість землі неоднакова в Україні, тобто вартість 2 га землі може суттєво відрізнятись у різних частинах держави», — пояснив Олег Нів’євський.
Крім того, на його думку, є корупційні ризики.
«У нас експеримент із першочерговим правом учасникам бойових дій уже був — із учасниками АТО. Більша частина сільгоспземель приватизовувалась за «безоплаткою» через бійців АТО. Багато було шуму з цього приводу, адже ніяка це не була за фактом «безоплатка», а ціла схема», — нагадав фахівець.
На його думку, з інститутом безоплатної приватизації потрібно якомога швидше закінчувати.
«Не треба плодити земельну корупцію, краще віддячувати захисникам та захисницям та сім'ям загиблих повагою, грошима та іншим пожиттєвим забезпеченням. Прикладів у світі повно», — підсумував експерт.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Чинні можливості бронювання працівників аграрних підприємств в умовах воєнного стану мають бути збережені під час перегляду цього питання урядом.

Верховна Рада України 13 жовтня 2026 року прийняла в повторному другому читанні та в цілому доопрацьований проєкт Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384).

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.