
Місцеві громади України недоотримували десятки мільйонів доларів від оренди землі через проведення торгів офлайн.

Кошти, які Єврокомісія, можливо, виділить на компенсацію вартості транзиту українського зерна до дальніх портів, не дійдуть до вітчизняних сільгоспвиробників.

Незважаючи на усі перестороги, які були в опонентів земельної реформи, буму продажів землі не відбулося. В обіг залучено всього близько 1% усіх сільськогосподарських земель на підконтрольних Україні територіях. Це цілком відповідає темпам земельного ринку в європейських та інших демократичних країнах з ринковою економікою.

Альтернативними шляхами Україна здатна експортувати до 5 млн т агропродукції на місяць.

Внаслідок російської агресії проти України на ринку землі не відбулось понад 102 тис. угод із сукупною площею 282 тис. га, що в результаті становить $312,8 млн втрат ринку.

«Зернова угода» була корисною для України лише на початку її реалізації.

Будівництво сухого порту на кордоні з Польщею є комерційно цікавим, навіть без державної підтримки.

В умовах повномасштабного вторгнення ринок землі продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно з визначеними законодавством нормами. І вже за пів року, відповідно до діючого земельного законодавства, має настати черговий етап впровадження земельної реформи, коли юридичні особи отримають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їм буде дозволено купувати земельні банки площею до 10 тис. га.

Біржові котирування на пшеницю пішли уверх 6 червня 2023 року.

Пропозиція зернових та олійних у світі зростає, дещо кращі прогнози врожаю в основних регіонах-виробниках, і вже Світовий банк прогнозує подальше падіння цін цього і наступного року.

Єврокомісія нарешті видала рішення щодо імпорту з України зернових та олійних до Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччині. Воно має як позитивні, так і негативні сторони.

В умовах війни та хронічної потреби валютних вливань збереження заборони на імпорт українського зерна створює значні додаткові ризики макрофінансової стабільності України.

росією й надалі прийматимуться всі можливі міри, щоб зерновий коридор працював повільніше, зберігався високий ризик його зупинки, та щоб знизити довіру до нього до мінімального рівня.

Втрати українських аграріїв через заборону імпорту до деяких країн ЄС оцінювати поки рано. Однак потенційно — це можуть бути дуже великі втрати. Приблизно 40% усього експорту йде через суходіл із західними країнами, і це дуже багато. Це означає, що українські аграрії не отримають дохід, та ще й ціни впадуть.

Відмова від експорту українського зерна деяких країн-членів Європейського Союзу — це тест на міцність ЄС.

Ціни на зернові культури у Польщі не надто відрізняються від ринку Європи, тому об'єктивних причин для протестів фермерів через дешеве українське зерно немає.

Аграрії отримають низку переваг від євроінтеграції України.

23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Офіційні переговори можуть розпочатися восени 2023 року. Однією з найскладніших частин секторальних дискусій, на думку профільних асоціацій, буде сільське господарство та розвиток сільських територій.

Продовження «зернової угоди» не врятує український агросектор від кризи.

Пшеничні котирування на світових біржах зросли після заяв росії про призупинення участі у «зерновій угоді».