Клуб агроефективності

Ціна на добрива зростає, а у метровому шарі ґрунту на більшій частині території України відсутня волога. Це спонукатиме аграріїв весною економно підходити до основного підживлення азотом. Наступного року, як ніколи, буде актуальним дробове внесення азотних добрив.

Сільгоспвиробники південних областей суттєво потерпають від погодних умов та особливостей, викликаних змінами клімату. В умовах ризикованого землеробства аграрії шукають нових рішень, особливо в системах захисту культур, адже високі температури та незначні опади створюють на полях ситуації, які потребують інноваційних агрономічних рішень.

У господарстві «Вітал-Агро» на Київщині вже понад 10 років працюють за технологією Овсинського — не переорюють ґрунт, мінімально використовують мінеральні добрива, застосовують спеціально розроблену техніку та культивують розвиток корисних бактерій у ґрунті. Такий підхід навіть у найскладніші роки дозволяє отримати стабільний врожай.

Вже зібрано урожай майже всіх культур, окрім хіба що кукурудзи, посіяно озимі, і ось би час аграрію відпочити, але вже необхідно планувати посівні площі та бюджет на наступний сезон. Продавати зерно цього урожаю сільгоспвиробники не поспішають, адже ціни на всі зернові «просіли», тому важко з точністю сказати, який прибуток буде і скільки можна запланувати на виробничі витрати, а скільки — вкласти в розвиток.

На 30% стійкіше за пшеницю поводить себе гібридне жито в тяжких спекотних умовах і на складних ґрунтах нестабільного Полісся. AgroPortal.ua поїхав у сімейне господарство «Інтер-Агро-База» на Чернігівщині, щоб переконатися в цьому і разом порахувати, на чому роблять свою економіку фермери-середняки, яких природні умови не жаліють.

Цього року в компанії «Успіх» запровадили нову систему організації роботи: 23 тис. га розподілено між 6 кластерами, які діють як окремі підприємства, мають кожен свій бюджет, самостійно формують схеми виробництва та підбирають технології для вирощування зернових і технічних культур. При цьому всі виробничі підрозділи працюють на спільний результат — бюджет формується наперед, і за рік компанія вже реально може оцінити рівень прибутковості.

Смачний і поживний батат вже через кілька років конкуруватиме з картоплею, впевнений фермер з Ізмаїльського району Одещини Андрій Петков: «Тоді цей солодкий коренеплід стане масовим в Україні й уже не буде таким цікавим для бізнесу, як зараз. А я люблю рідкісні, нішеві культури, люблю бути серед першопрохідців, бо це цікаво».

Йому 33 роки. Він любить своїх 3-х доньок і 3 тисячі гектарів фермерського поля. І він — живий підручник із сучасного агровиробництва. Усе це про Дмитра Лощакова, який фермерує в Шосткінському районі Сумщини.

Фермер Володимир Краснюк з Вінниччини говорить, що основою для нього завжди є точний розрахунок. Обов’язково має знати свою перспективу принаймні на 5 років, хоча би планувати всі процеси на десятиріччя вперед, як це роблять його колеги за кордоном.

Одним із важливих чинників отримання високого, а головне — стабільного урожаю посівів кукурудзи є правильний вибір гібридів. Адже від цього залежить здатність гібрида не лише закладати високий потенціал у певних умовах, а й реалізувати його завдяки здатності витримувати різні стресові фактори та несприятливі погодні умови регіону або року. Тому при виборі гібрида необхідно враховувати насамперед зону вирощування.

«Зараз є великі можливості для росту урожайності. Уявляю себе постійно наче у виробничому цеху. Хіба що під відкритим небом. Збираємо багато дуже різних показників. Звісно, головний з них — економіка», — ділиться своїм досвідом з AgroPortal.ua виконавчий директор сільгосптовариства «Черепин» Микола Черченко.

Андрій Білий з дружиною Вікторією розпочали сімейний ягідний бізнес 3 роки тому під Ніжином з 1 га землі. Зараз ФГ «Ніжин Агроінвест» вирощує органічну малину, полуницю та обліпиху на 36 га. Та головне — має власний завод для шокової заморозки свіжих фруктів та овочів. Місцеву переробку вважають стратегічно необхідною.

В компанії «Геліос-1» не вперше практикують вирощування квасолі, але лише в 2018 році, застосувавши канадську технологію, тут отримали бажаний результат.

34 підприємці працюють у селі Луб’янка, що на Київщині. Вирощують птицю та готують її до продажу. А ще виготовляють елітну фуа-гра, коптять рибу, фасують чаї, організували дві лісопильні, виробляють картонну упаковку, брикети для барбекю і навіть розписують ялинкові прикраси.

Дуже сучасний і вигідний бізнес практикує сім’я Олександра та Людмили Баранник в 20 км від міста Дніпро. У їхньому «Спаському питомнику», окрім популярних рослин для ландшафтного дизайну, віднедавна з’явився новий напрямок — пряні трави, які займають 5-7% усіх обсягів реалізації й дають прибуток 600-700 тис. грн на рік.

Координатор програм ООН в Україні Ніл Вокер за дипломатичним розкладом мав приділити півгодини відвідуванню фермерського господарства «Степок» біля Запоріжжя. Але пробув там аж 4 години! На дорогу попросив улюбленого базиліка.

Компанія «Кусто Агро» частково переходить на органічне виробництво і на сьогодні вже має 1100 га сертифікованих органічних земель. Всьому вчаться самостійно, але кількарічний досвід приніс певне розуміння — це довгий бізнес, який не пробачає недбалості та має свої особливості.

Запорізький фермер із козацьким прізвищем Нечай зараз хазяйнує на 1000 га землі. Розпочинав у 2000-му з 9 га. Каже, пощастило тим, кому дісталися колишні колгоспні землі одним масивом — так набагато зручніше. Йому ж доводиться доглядати за полями, відстань між якими часом сягає 15 км. Найбільше поле — 70 га, решта — дрібніші.

«Якщо треба, годинами розповідатиму, як саме можна переробляти овочі, фрукти, іншу плодово-ягідну продукцію», — готова стати порадником для колег-фермерів підприємець з Вільнянського району Запорізької області Тетяна Сус.