Справитися з найскладнішим
Агроном господарства Олександр Велентій показує сусідні поля: пшеничне і житнє. Розгортає широкі долоні із зернинками з кожного з них — жито разюче перемагає.
Багато пшениць у цьому регіоні згоріли ще 2 тижні тому, бідкається регіональний представник компанії «КВС-УКРАЇНА» Руслан Круподеря. Особливо у трьох найскладніших районах з піщаними ґрунтами. Тут пшениця дає гарний результат раз на 4-5 років, тому її сіють на свій страх і ризик.
Ці складні землі переважно обробляють малі та середні фермери. Середнячки рятуються вирощуванням ріпаку, люпину і гібридного жита. Навчилися орієнтуватися на ринку збуту. Жито пропонують для хлібопекарства. Також цю культуру останнім часом відкрили для себе і тваринники, беруть на корми, вводять в раціон замість пшениці та ячменю. Гібридне жито, на відміну від сортового, не містить алкалоїдів, на ньому менше ріжок.
Зібравши певну партію, можна розраховувати і на експорт, бо в Європі, Єгипті, Ізраїлі неврожай. Україна минулого сезону фактично встановила рекорд вивозу жита за кордон за останні 12 років. Жито 1-го класу реально продати за високими цінами, маючи партію в 20-30 тонн.
Обирають нове і перспективне
«Наука не стоїть на місці — гріх цим не користуватися», — пояснює агроном з понад 20-річним стажем Олександр Велентій своє рішення засіяти в «Інтер-Агро-Базі» найбільшу в області площу гібридом озимого жита нової генерації КВС ЕТЕРНО — на 380 га, навіть без демоспроб, одразу на виробничих полях.
Каже, довіряє партнерам, і головне — бачив результати випробувань цього гібриду в різних регіонах України. Всюди дає реальну прибавку в урожайності до 10% навіть перед своїми попередниками у лінійці KWS. Стійкий до бурої листової іржі та ринхоспоріозу, має високу стійкість до ріжок завдяки технології PolenPlus.
Олександр Велентій — ще той ентузіаст: у себе на присадибній ділянці експериментує з екзотичними квітами та фруктами-овочами. Називає агрономію найбільш творчою спеціальністю. Тому що постійно треба змінюватись з огляду на щораз інші умови року, вологи, попередників. Зміни клімату сприймає не як аномалію, а як звичну річ, до якої просто треба вміти вправно пристосуватися.
«Я з такими ж настроями свого часу закінчував докучаївський агроуніверситет у Харкові. Хотів світ змінювати. Але натомість часто доводилося змінювати психологію людей, які надто традиційно, просто і консервативно дивилися на агрономію», — легкий на відвертість Олександр Арсенійович.
Два сезони поспіль він працює у новому для себе господарстві «Інтер-Агро-База» на 2500 га угідь. Нарешті знайшов однодумців — фермера Валерія Макуху та його сина Сергія. Старший, що називається, зібрав господарство своїми мозолями. Молодший — хоч і має вже три вищих освіти і міг би робити кар’єру десь у столиці, повернувся в рідне господарство і захоплено цікавиться кожною дрібницею, яка впливає на ефективність рослинництва на цих складних землях.
Власники встигли оцінити, як змінилося їхнє господарство з появою професійного агронома.
«Вони із розумінням вислуховують аргументи і потім чітко дотримуються тих технологічних карт, які розробляємо, в тому числі й за допомогою авторитетних консультантів світових брендів, продукти яких ми використовуємо», — розповідає Велентій.
Землі фермерського господарства розташовані на відстані 40-100 км поле від поля, переважно мають різні умови, ґрунти, вологість. Ото вже точно: є де творчість застосовувати.
Частину орендованих ділянок, досі занедбаних, доводиться повертати до життя, викорчовуючи дерева, хоча ті гектари даються найдорожче. Та у доброго господаря нічого не пропадає дарма. Деревину, яку викорчовують, потім використовують для опалення базової контори через твердопаливний котел.
Сівозміна сходинками
В «Інтер-Агро-Базі» бізнес колись починали з послуг, до землеобробітку переходили стихійно, сівозміни ретельно не дотримувались. Визнають: більше підглядали, що практикують успішні сусіди, те й собі пробували.
Траплялося, наприклад, кукурудзу збирати глибоко взимку, вже у снігах. Не до обробітків вже було, порушували технологію для наступників, терміни йшли шкереберть.
«Так гратися можна хіба десь на Полтавщині, де суперчорноземи будь-яку помилку пробачать. У нас умови суворіші», — пояснює Олександр Велентій, чому одразу запровадив сувору сівозміну.
Його принцип: сходинки. Розташовує культури за такою системою, щоби і земля, і техніка поступово — плавно переходячи від одного процесу до другого, почергово — оптимально відпрацьовували на конкретні рослини. Так, твердить агроном, і людям краще заробляти гроші на правильно організованих роботах.
Раніше прогалини у заробітках на рослинництві закривали тим, що здавали свою новеньку техніку в оренду. Тільки вже скоро переконалися у хибності такого виду бізнесу: ремонт після не дуже чемних користувачів обходиться в рази дорожче за зароблені кошти. Насправді техніку можна ефективніше використати на своїх обсягах. Звісно, вміючи її грамотно налаштовувати.
«Наша сівалочка тепер будь-яку культуру нам ідеально сіє, лиш півгодини треба, щоби переналаштувати. І без діла не стоїть зовсім», — переконує агроном. Нова сівозміна витісняє соняшник, який був основною культурою і займав майже 1 тис./га. Тепер його вдвічі менше, і процес триває.
Половину соняшникових посівів віддають високоолеїновим гібридам. Сподобалася така пропорція, бо успішно отримали 40-доларову премію на кожній тонні.
На заміну класичному соняшнику ввели пивоварний ячмінь (бо на 20% за ціною вигідніший за звичайний ячмінь) та ріпак.
Житня економіка
Господареві треба було навести дуже конкретні аргументи, перш ніж замінити традиційну пшеничку житом, зізнається агроном: «Добре відоме поле на найбідніших піщаних ґрунтах давало 35 ц/га пшениці. Озиме жито від KWS — 5-6 т/га. І у економічно простішому житі я упевнений. Хоча усвідомлюю, що біля нього треба походити, як біля малої дитини».
Серед обов’язкових нюансів технології Олександр називає чітко прораховану кількість насінин на га (в їх умовах це 2 млн), добре виміряні терміни і глибина посіву. «Німці кажуть: насіння любить небо. Закладеш жито на більш ніж 4 см — втратиш до 40% врожаю», — ділиться агроном. Визнає, що вносить під жито до 100 кг азоту в діючій речовині.
Із ґрунтообробки застосовують глибоке розпушування, дискування. Усвідомлюють тренд останніх років на те, щоби максимально зібрати вологу. Оранка — тільки під соняшник і кукурудзу. Під час збирання очікують впевненої ціни на жито по 5-6 тис. грн/т. Та збираються притримати його до пікової ціни, яка оформиться після січня-лютого.
«Жито в ціні поступово вирівняється і буде однозначно більше за пшеницю, — прогнозує партнерам і Руслан Круподеря. — Його закупівлю минулого сезону починали з 5800, закінчили на 12 тис. грн».
Прислухаючись до тенденцій, «Інтер-Агро-База» потихеньку розбудовує склади. Кажуть, нові площі для зберігання потрібні й для перспективного жита, і для високоолеїнового соняшнику. «У мене господарі — стратеги, — коментує нове будівництво Олександр Велентій. — А я у них — технолог, до розрахунків якого прислухаються».
Без повторів
Новітній гібрид озимого жита КВС ЕТЕРНО Велентій, зізнається, обрав сміливо, тому що не любить повторюватись: «Якщо є суперфахівці, котрі вкладають мільйони доларів, щоби вивести кардинально нове, найкраще в культурі, чому ж їхніми результатами не скористатися? Навіть якщо на 5-10% дає ріст, ми це використаємо, це багато. Тому новинкою КВС ЕТЕРНО засіяли 380 га».
Руслан Круподеря уточнює, що КВС ЕТЕРНО успішно заявив про себе минулого року у товарних і виробничих обсягах. Це гібрид українського виробництва і доробки. Помітно вирізняється від усіх попередніх щонайменше 10-відсотковою вищою врожайністю навіть на поганих ґрунтах: «Демоділянки, де новачка ми порівнювали у критичних погодних умовах із нашими ж гібридами БРАЗЕТТО та ГУТТІНО і не дали фунгіцидного захисту по прапорцевому листку, показали однозначно вищу стійкість КВС ЕТЕРНО до хвороб. Це точно гібрид принципово нової генерації».
«Ми не кожному рекомендуємо такий високотехнологічний гібрид, — говорить регіональний представник компанії «КВС-УКРАЇНА». — Там, де порушені сівозміни, швидше радимо БРАЗЕТТО. Він стійкий до снігової плісняви.
У господарствах з чіткою сівозміною, інтенсивними технологіями пропонуємо КВС ЕТЕРНО. У фаховості спеціалістів «Інтер-Агро-Бази» не сумніваємось. Вони вкладаються максимально в результат».
Ріпаком підтримати пшеницю
Свого часу господарство прискіпливо, дослідним шляхом обирало насіння ріпаку. Висівали для порівняння в однакових умовах по 50 га гібридів трьох різних селекцій. Оцінювали по тому, що отримували після комбайну, глибоко аналізували результати поведінки гібриду саме у конкретних регіональних умовах. Зупинилися на пластичному гібриді селекції KWS ГИБРІРОК. Підкупила його стабільність навіть у ризикових умовах.
«Після ріпаку пшениця не горить, — розповідає агроном. — Ріпак дозволяє посіяти її чітко у належний термін. З вересня заходжу в поле, нічого не чекаю. Таким чином продумано хапаємо вологу. Оптимально посіяна пшениця гарно розкущується, входить в зиму і навесні максимально швидко закриває міжряддя. Була у нас вітчизняна пшениця. Зараз практикуємо сорт КВС РОНІН на 70 га. Вона стійка до борошнистої роси та фузаріозу».
«Господарі, які звикли до озимого ріпаку, здається, почали трохи нервувати, чи вистачить насіння на цьогорічний посів. Минулого року були деякі затримки, трохи дефіциту, — визнає Руслан Круподеря. — Тим паче через посуху і раннє збирання сівба в окремих регіонах може розпочатися рано, вже з 1 серпня. Маю заспокоїти аграріїв. Свіже насіння KWS урожаю 2019 року в достатній кількості виросло в Німеччині, фунгіцидно-інсектицидне протруювання пройде у Франції. Вже 22-28 липня його почнуть відвантажувати у господарства. Очікуємо гарну масу тисячі. Загалом, здається, рік для ріпаку прогнозується досить вдалим. Зрозуміло, для тих, хто гарно захистить і підживить його ще з осені».
«N.B.!» Індекс агроефективності областей України
Скоро читайте матеріал #ІндексАПК. Ченігівська область.
Ірина Садова, AgroPortal.ua