У сусідів такі ж проблеми через розкиданість. Анатолій Нечай переконаний: держава з самого початку мала б стежити за оптимальністю наділів, цивілізовано обмінювати їх за потреби, роздавати землю в оренду і тільки достойним професіоналам.
«Зараз на державу не надіюсь, бо знаю, що або вчергове надурить, або кине якісь крихти», — покладається лише на власні сили фермер.
Максимально позбутися хімії
Син Роман вивчився, як і батько, у Дніпровському аграрному університеті і став головним інженером господарства.
«Відстежує технічні новинки, добре розбирається у різних агрегатах — нам техніки багато треба», — пояснює Анатолій Нечай.
Техніку СФГ «Марія» купує тільки нову, високоефективну. Усе для того, щоби максимально позбутися хімії.
«Експериментуємо з ґрунтообробкою, щоби визначити оптимальні умови для кожної культури. 40% тримаємо на мінімальному обробітку, по 30 — на глибокому розпушуванні та оранці. Мінімальна технологія особливо дає результат у посушливі роки. Вивчаємо основи ноу-тілл», — розповідає фермер.
Часто з бур'янами та хворобами борються на попереднику. За рахунок сівозміни соняшник вирощують без гербіцидів.
«Навесні обов'язково робимо дві культивації. Уважно спостерігаємо, які саме бур'яни проросли, — на такі й орієнтуємося. Останнім часом діставала амброзія. Вовчку нема, бо «виловлюємо» його попередницею-кукурудзою. Ну і раніше, аніж за 3 роки, соняшник на одне й те ж поле не повертаємо. Беремо тільки стійкі гібриди», — ділиться досвідом Анатолій Нечай.
На пшениці позбуваються клопа і, якщо є, зимуючих бур'янів.
Ефективність залежить від точності та вчасності операцій
Не економлять на різних агрегатах, тому що усвідомили: ефективність залежить від точності та вчасності операцій. Фермер наводить цьогорічний приклад:
«Нинішнього сезону виграли ті, хто встиг внести селітру врозкид по мерзлоталому ґрунту. Я коли побачив, що маю в запасі тільки 3 дні, то швиденько купив додатковий розкидач, і двома агрегатами встиг закрити всю пшеницю. Результат був того вартий. Урожай порівняно непоганий: по парах — по 30-45 і 60 ц/га. 2-й і 3-й клас».
Азот тут вносять і прикореневим способом, за методом Бузницького. Помітили, що його ефективність десь до 20% вища порівняно з поверхневим. Спеціально придбали відповідні сівалки.
Озиму пшеницю вирощують по пару, після неї — соняшник.
«Горох і кукурудзу, переконався, сіятиму мінімально — гектарів по 20-30, — міркує фермер. — На горох немає ні стабільної ціни, ні урожайності вже 3-й рік поспіль. Вивчаємо інші бобові культури, щоби прилаштуватися до нашої суворої посушливої зони. Можливо, це буде нут».
Ріпак виручив першими грошима
Цього року господарство отримало гарну економіку на ріпаку: зі 100 га мали 380 т. Дуже виручили перші гроші.
«З кукурудзою цього року дуже прорахувався, — бідкається Нечай. — За логікою багаторічних спостережень сподівався, що можливий прорив нарешті буде з цією культурою — засіяв 200 га. Але потрібних опадів не було зовсім. Додалася ще й повітряна посуха.
Потім зливи зробили ще більше шкоди, бо у нас багато круч, рівчаків — все повимивалося. Потрібних обложних дощів взагалі не було. Градом листя кукурудзи побило наніц, коли вже сформувалися початки.
Тепер спостерігаю, хто таку скруту переживе з меншими втратами — імпортні гібриди чи вічизняні, зокрема, від місцевої селекційної компанії «Селекта». Думаю, вітчизняні все-таки будуть в пріоритеті. Бо на них витрати менші, а пристосованість до криз більша».
В тваринництві особлива пристрасть — коні
Різної худоби і птиці в «Марії» — безліч. «Хіба що страусів нема, але і їх вивчаємо», — посміхається старший Нечай.
Тримають овець і кіз, роблять сири та бринзу. Молодняк романівської породи овець залюбки купують на м'ясо по 50 грн/кг живої ваги, є хороший попит серед заготівельників.
Молоко від корів стабільно здають по 4 грн/л, поки що доять вручну. Головне — завжди мають своє молоко і м'ясо для сім'ї та працівників.
Особлива пристрасть Анатолія Нечая — коні. Тримав орловську рисисту породу, 15 красенів. Зараз лишив двох: «Коні обов'язково мусять бути! Найбільша насолода — скакати верхи. Коли вітер в лице. Тоді здається, що немає жодних проблем навколо».
СФГ «Марія» Анатолія Нечая в Оріхівському районі дає стабільну роботу односельцям на техніці й біля тварин. Найняті співробітники платню отримують регулярними ставками, а не посезонно.
«Черга на роботу стоїть, але сумлінних людей завжди бракує, — відверто визнає фермер. — Багато виїздять на заробітки в Європу, але вертаються назад і приходять, розповідаючи, що там суворіші умови праці. Я теж зранку до ночі в полі, тому що бачу великі перспективи у фермерстві. Принаймні, для своєї родини, бо окрім старшого, маю ще й семирічного сина».

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті підвищило прогноз світового виробництва олійних культур у 2026/27 МР на 2,44 млн т — до рекордних 723,46 млн т. Це на 22,42 млн т більше, ніж минулого сезону.

ТОВ «Мрія» працює за технологією No-Till, для якої зазвичай потрібні сівалка, комбайн і обприскувач, але в господарстві набагато більше техніки, яку оновили, коли почали впроваджувати систему точного землеробства.

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

Високий урожай ріпаку та проблеми з постачанням з інших чорноморських напрямків різко посилили експортні позиції Румунії.

Кукурудза на полі ФГ «Осінь» у Київській області росте на 30 га. Цього року культура значно підсохла, хоча наприкінці серпня має виглядати зеленою. На краю поля сформувалися слабкі качани.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.
