Великі агрохолдинги, сільгосппідприємства та маленькі фермерські господарства продовжують інвестувати у розвиток аграрного бізнесу. Таким чином вони не лише тримаються самі, але й тримають економіку України.
AgroPortal.ua цікавився у експертів з інвестицій та найбільших гравців агроринку, в які напрями сьогодні вони найбільше вкладають кошти.
Великі агрокомпанії зазвичай активно реінвестують прибутки в модернізацію наявного обладнання та придбання нового. Йдеться про оновлення парку сільськогосподарської техніки, обладнання для зберігання, модернізацію ферм.
За словами лідера галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства Deloitte Ukraine Ярослава Серпутька, часто також спрямовують кошти на зменшення боргового навантаження з метою покращення структури «борг – капітал» і скорочення майбутніх відсоткових витрат.
Цей напрям інвестицій сьогодні є найпоширенішим серед опитаних агрокомпаній. У ННЦ «Інститут аграрної економіки» підтверджують, що українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільгосптехніки.
Один із найбільших агрохолдингів в Україні «Астарта» багато уваги приділяє інвестиціям для підвищення ефективності наявних напрямів бізнесу: тваринництво, рослинництво та виробництво цукру.
«Фокусуємось на проєктах, що масштабують і підвищують ефективність виробництва, збільшують додану вартість, підвищують якість продукції, забезпечують енергоефективність і впровадження нових технологій, включно з цифровізацією й автоматизацією», — розповідають в агрохолдингу.
Компанія «ТАС Агро» після зміни стратегії розвитку зосередилася на інвестиціях у оновлення парку сільгосптехніки, розширення елеваторних та насіннєвих потужностей, збільшення земельного банку, реструктуризацію тваринницького напряму та розвиток персоналу. За словами генерального директора компанії Олега Заплетнюка, обрали саме ці сфери для капітальних інвестицій, тому що вони є базовими для бізнесу, забезпечують дохідність і стабільність.
Впродовж 2024-2025 років компанія інвестувала понад $15 млн у модернізацію технічного парку і продовжує інвестувати, адже це дозволяє агрохолдингу оперативно реагувати на примхи погоди, заощаджувати на паливі та ремонтах, мінімізувати залежність від сторонніх партнерів.
Торік «ТАС Агро» придбала елеватор на Чернігівщині й насіннєвий завод, що дозволить забезпечувати кластери компанії власним насінням пшениці та сої. У перспективі планують вийти на комерційну реалізацію насіння.
Аграрії обирають інструменти з мінімальним ризиком і передбачуваною віддачею. Традиційно безпечними вважаються вкладення в реальні активи. Передусім у землю, яка слугує захистом заощаджень від інфляції. Надійними також є інвестиції у розвиток власного господарства — інфраструктуру, техніку тощо.
З початком повномасштабного вторгнення через проблеми з експортом сировинних товарів багато власників агробізнесу задумалися над створенням власної переробки. Галузь вимагає чималих інвестицій, але багато компаній ідуть у цей сектор, щоб зменшити вплив цінових коливань на сировину й отримувати стабільніші доходи.
Аналіз інвестиційного портфеля, який Deloitte Ukraine допомагав формувати для Міністерства економіки в межах підготовки до конференції URC 2025 у аграрному секторі, показує, що найбільше проєктів стосувалися агропереробки (із суттєвим відривом), тваринництва та інфраструктури.
Також результати дослідження Deloitte Ukraine, проведеного за підтримки ЄБРР, щодо можливостей і викликів інвестування в агрохарчову переробку свідчать про те, що цей напрям має значний невикористаний потенціал: глибина внутрішньої переробки може бути подвоєна або потроєна порівняно з країнами з розвиненим агроекспортом. За певних умов це може забезпечити зростання ВВП орієнтовно на 4%.
Активно інвестує в переробні підприємства «Астарта» — наприклад, у завод із виробництва соєвого протеїнового концентрату та завод із переробки олійних культур. У компанії впевнені, що майбутнє за виробництвом продукції з більшою доданою вартістю.
Група компаній VITAGRO серед пріоритетних проєктів має індустріальний парк, що концентрується на м’ясопереробці. За словами директора з розвитку та інвестицій ГК VITAGRO Сергія Савчука, зараз працюють над запуском ще одного виробничого майданчика, про який поки публічно не розповідають.
Ми вважаємо, що треба вкладати гроші у те, що буде створювати тут, в Україні, додану вартість, дозволить відійти від сировинної економіки, створюватиме робочі місця або зменшуватиме залежність від імпорту чи принесе в країну валютну виручку. Наприклад, ми бачимо перспективу в українській переробній галузі. Нові підприємства — це і податки, і заробітна плата, і продукція на продаж.
Поза межами сільського господарства та переробки агровласники заходять й у енергетику — сонячні та біогазові електростанції.
У межах стратегії енергонезалежності група компаній «Агрейн» активно інвестує в альтернативні джерела енергії, прагнучи забезпечити безперебійну роботу підприємств навіть у пікові навантаження. Директор елеваторного комплексу «Елеватор Агро» агрогрупи «Агрейн» Сергій Назаров розповів, що йдеться про сонячні електростанції на елеваторних комплексах, дизель-генератори як резервні системи для підвищення енергобезпеки в пікові періоди та теплогенератори на пелетах з лузги для суттєвого зменшення собівартості сушіння зерна.
«Окремий проєкт реалізовано на свинокомплексі та племзаводі ТОВ «Агропрайм Холдинг», де встановлено сонячні панелі як на дахах адміністративних та виробничих будівель, так і на відкритих земельних ділянках. Завдяки вдалому розташуванню фактична генерація вище запланованої», — пояснює Сергій Назаров.
У перспективі — масштабування проєкту на інші об’єкти групи, а також дослідження можливості використання систем накопичення надлишкової енергії.
Інвестиції у сучасні технології, енергоефективність і автоматизацію є ключовим напрямом розвитку ГК «Агрейн». Ці проєкти спрямовані на підвищення операційної ефективності, зниження виробничих витрат і мінімізацію впливу зовнішніх факторів, таких як енергетична нестабільність і кліматичні зміни.
ГК VITAGRO з початку повномасштабної війни інвестувала понад 50 млн євро у проєкти, половина з яких були для компанії повністю новими. Це стосується також і альтернативної енергетики.
«Сонячні електростанції у нас були і раніше, а от у галузях біоетанолу та біометану ми почали працювати вперше. Портфель не зазнав змін, бо це проєкти, які планувались ще до війни, але вона дещо пригальмувала їх розвиток або незначним чином переформатувала. Наприклад, наш біометановий завод від початку планувався як біогазовий з наступним виробництвом електроенергії. Але законодавчі зміни дали нам можливість ширше подивитися на проєкт і піти далі — у очищення біогазу до біометану та експорт його до Євросоюзу», — розповідає Сергій Савчук.
Інвестиції у високотехнологічні рішення, ШІ та точне землеробство дозволяють аграрному бізнесу оптимізувати використання ресурсів, зменшити витрати на МТР, а також підвищити врожайність. В умовах нестабільності та кадрового дефіциту це є найефективнішим способом зберегти конкурентоспроможність.
У ГК «Прометей» у цифровізацію та нові технології спрямовують усі інвестиційні зусилля. За словами власника бізнесу Рафаеля Горояна, завдяки цим впровадженням уже вдалося зменшити кошторисну вартість компанії втричі, але мета — досягти 20% довоєнного рівня.
«Наприклад, у нашій елеваторній групі працювало 60-70 осіб, а зараз — лише 10-18. Плануємо скоротити до 2-3 працівників завдяки впровадженню штучного інтелекту: роботів-лаборантів, камер із ШІ, дронів. Уся система налаштовується так, щоб елеватори, транспорт і логістика функціонували як єдиний механізм. Рішення інвестувати в цифровізацію дозволяє не лише зекономити на зарплатному фонді, а й підвищити ефективність», — пояснює Рафаель Гороян.
У компанії також інвестують у сонячну енергетику, замінюють легкові авто на електрокари та цікавляться електровантажівками, планують закупити електротрактори.
За словами власника ГК «Прометей», наразі інвестиції гальмуються, адже у компанії під «арештом» держави знаходиться понад $10 млн, повернення ПДВ блокується.
Через неадекватне ставлення держави до бізнесу я перевів короткострокові інвестиції у довгострокові. Зараз у короткострокових інвестиціях намагаємося лише зберегти те, що вже створено. Про довгострокові не йдеться — умови роботи просто жахливі, діалогу з владою немає.
Рідше агрокомпанії диверсифікують свої кошти поза агро і спрямовують частину прибутків у інші сфери — від суміжних бізнес-напрямів до нерухомості.
У Deloitte Ukraine розповідають, що до війни непрофільні інвестиції мали переважно точковий характер — наприклад, у комерційну нерухомість або енергетику. Після 2022 року пріоритети змінилися:
І тому сьогодні існує чимало прикладів інвестування в непрофільні напрями, як-от: енергетика, ІТ-стартапи, закордонна комерційна нерухомість, інфраструктурні проєкти.
Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук додає, що наразі високоризиковими для власників аграрного бізнесу є спекулятивні новації на кшталт криптовалют.
Ці цифрові активи надзвичайно волатильні, а спрогнозувати їхній курс практично неможливо. Такі інструменти не гарантують збереження капіталу і майже не використовуються консервативним агробізнесом. В умовах війни та економічної нестабільності агросектор тяжіє до максимальної фінансової безпеки, навіть ціною зниження потенційної прибутковості. Нині найбільш затребуваним підходом є мінімізація ризиків за помірної рентабельності.
За словами Ярослава Серпутька, сьогодні аграрний бізнес, хоча й глибоко прив’язаний до землі, дедалі більше виходить за межі традиційної моделі. Інвестування перетворюється на інструмент не лише збереження активів, а й трансформації — як самого бізнесу, так і його ролі в повоєнному відновленні країни.
На думку старшого менеджера департаменту консалтингу Deloitte Ukraine Остапа Баранніка, єдиного підходу до оцінювання балансу між дохідністю й безпекою немає — кожен власник керується своїм баченням і пріоритетами під час формування інвестиційної стратегії. Водночас загальна тенденція — диверсифікація активів. Це може бути диверсифікація як за рівнем ризику, так і за тривалістю володіння активами.
В «Астарті» переконані, що майбутнє має бізнес, який працює в довгу, тому кожен проєкт розглядають індивідуально, враховуючи не лише прогнозну дохідність, а й відповідність стратегії компанії та вплив на вже наявну бізнес-модель у довгостроковій перспективі. Для оцінки дохідності в компанії застосовують класичні методи, які передбачають використання ставки дисконтування, побудованій на вартості грошей.
Так само й агрогрупа «Агрейн» інвестує переважно в передбачувані стабільні проєкти, які мають безпосередній і вимірюваний вплив на операційну ефективність бізнесу — зменшують витрати, оптимізують логістику, підвищують енергонезалежність або забезпечують технологічну перевагу. У компанії відзначають, що такий підхід дозволяє не лише зберігати контроль над фінансовими ризиками, а й підсилювати ключові процеси в агровиробництві навіть в умовах воєнної нестабільності.
У компанії «ТАС Агро» постійно розглядають потенційні напрями інвестування — на перспективу.
Якщо ситуація на ринку буде сприятливою, в якомусь із напрямів буде рентабельність — ми обов’язково зайдемо в цю нішу з інвестиційним проєктом. На сьогодні ми точно не будемо інвестувати у переробку олійних. Адже існує профіцит переробних потужностей. Значно простіше продати сировину, ніж інвестувати немалі кошти у будівництво олійноекстракційного заводу. Схожа ситуація із біоетанолом. Перепоною для інвестування у даний напрям є висока вартість будівництва біогазових заводів, відсутність стабільного ринку збуту енергії та непередбачувана державна політика в даній сфері.
Тим часом Рафаель Гороян вважає, що всі інвестиції в Україні ризиковані: «І справа не тільки у війні. Нічого не продають задешево, але ризики величезні, починаючи з роботи державних органів і закінчуючи воєнними загрозами».
Щодо рівня річної дохідності, то він розраховує на показник у 30% річних, але це не завжди вдається, але на менш ніж 20% річних не погоджується.
За даними компанії Deloitte Ukraine, нові можливості для інвестування відкриваються в таких регіонах:
Але кожна компанія має своє бачення та інвестиційні можливості: