Інвестиції в майбутнє: куди вкладають кошти найбільші гравці агроринку

Інвестиції у ключові напрями бізнесу 

Цей напрям інвестицій сьогодні є найпоширенішим серед опитаних агрокомпаній. У ННЦ «Інститут аграрної економіки» підтверджують, що українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільгосптехніки.

Один із найбільших агрохолдингів в Україні «Астарта» багато уваги приділяє інвестиціям для підвищення ефективності наявних напрямів бізнесу: тваринництво, рослинництво та виробництво цукру. 

«Фокусуємось на проєктах, що масштабують і підвищують ефективність виробництва, збільшують додану вартість, підвищують якість продукції, забезпечують енергоефективність і впровадження нових технологій, включно з цифровізацією й автоматизацією», — розповідають в агрохолдингу.

Компанія «ТАС Агро» після зміни стратегії розвитку зосередилася на інвестиціях у оновлення парку сільгосптехніки, розширення елеваторних та насіннєвих потужностей, збільшення земельного банку, реструктуризацію тваринницького напряму та розвиток персоналу. За словами генерального директора компанії Олега Заплетнюка, обрали саме ці сфери для капітальних інвестицій, тому що вони є базовими для бізнесу, забезпечують дохідність і стабільність.

Впродовж 2024-2025 років компанія інвестувала понад $15 млн у модернізацію технічного парку і продовжує інвестувати, адже це дозволяє агрохолдингу оперативно реагувати на примхи погоди, заощаджувати на паливі та ремонтах, мінімізувати залежність від сторонніх партнерів.

Торік «ТАС Агро» придбала елеватор на Чернігівщині й насіннєвий завод, що дозволить забезпечувати кластери компанії власним насінням пшениці та сої. У перспективі планують вийти на комерційну реалізацію насіння.

Переробка для багатьох стала мейнстрімом

З початком повномасштабного вторгнення через проблеми з експортом сировинних товарів багато власників агробізнесу задумалися над створенням власної переробки. Галузь вимагає чималих інвестицій, але багато компаній ідуть у цей сектор, щоб зменшити вплив цінових коливань на сировину й отримувати стабільніші доходи.

Аналіз інвестиційного портфеля, який Deloitte Ukraine допомагав формувати для Міністерства економіки в межах підготовки до конференції URC 2025 у аграрному секторі, показує, що найбільше проєктів стосувалися агропереробки (із суттєвим відривом), тваринництва та інфраструктури.

Активно інвестує в переробні підприємства «Астарта» — наприклад, у завод із виробництва соєвого протеїнового концентрату та завод із переробки олійних культур. У компанії впевнені, що майбутнє за виробництвом продукції з більшою доданою вартістю.

Група компаній VITAGRO серед пріоритетних проєктів має індустріальний парк, що концентрується на м’ясопереробці. За словами директора з розвитку та інвестицій ГК VITAGRO Сергія Савчука, зараз працюють над запуском ще одного виробничого майданчика, про який поки публічно не розповідають.

Альтернативна енергетика для енергонезалежності 

Поза межами сільського господарства та переробки агровласники заходять й у енергетику — сонячні та біогазові електростанції.

У межах стратегії енергонезалежності група компаній «Агрейн» активно інвестує в альтернативні джерела енергії, прагнучи забезпечити безперебійну роботу підприємств навіть у пікові навантаження. Директор елеваторного комплексу «Елеватор Агро» агрогрупи «Агрейн» Сергій Назаров розповів, що йдеться про сонячні електростанції на елеваторних комплексах, дизель-генератори як резервні системи для підвищення енергобезпеки в пікові періоди та теплогенератори на пелетах з лузги для суттєвого зменшення собівартості сушіння зерна.

«Окремий проєкт реалізовано на свинокомплексі та племзаводі ТОВ «Агропрайм Холдинг», де встановлено сонячні панелі як на дахах адміністративних та виробничих будівель, так і на відкритих земельних ділянках. Завдяки вдалому розташуванню фактична генерація вище запланованої», — пояснює Сергій Назаров.

У перспективі — масштабування проєкту на інші об’єкти групи, а також дослідження можливості використання систем накопичення надлишкової енергії.

ГК VITAGRO з початку повномасштабної війни інвестувала понад 50 млн євро у проєкти, половина з яких були для компанії повністю новими. Це стосується також і альтернативної енергетики. 

«Сонячні електростанції у нас були і раніше, а от у галузях біоетанолу та біометану ми почали працювати вперше. Портфель не зазнав змін, бо це проєкти, які планувались ще до війни, але вона дещо пригальмувала їх розвиток або незначним чином переформатувала. Наприклад, наш біометановий завод від початку планувався як біогазовий з наступним виробництвом електроенергії. Але законодавчі зміни дали нам можливість ширше подивитися на проєкт і піти далі — у очищення біогазу до біометану та експорт його до Євросоюзу», — розповідає Сергій Савчук.

Діджиталізація та штучний інтелект

Інвестиції у високотехнологічні рішення, ШІ та точне землеробство дозволяють аграрному бізнесу оптимізувати використання ресурсів, зменшити витрати на МТР, а також підвищити врожайність. В умовах нестабільності та кадрового дефіциту це є найефективнішим способом зберегти конкурентоспроможність.

У ГК «Прометей» у цифровізацію та нові технології спрямовують усі інвестиційні зусилля. За словами власника бізнесу Рафаеля Горояна, завдяки цим впровадженням уже вдалося зменшити кошторисну вартість компанії втричі, але мета — досягти 20% довоєнного рівня. 

«Наприклад, у нашій елеваторній групі працювало 60-70 осіб, а зараз — лише 10-18. Плануємо скоротити до 2-3 працівників завдяки впровадженню штучного інтелекту: роботів-лаборантів, камер із ШІ, дронів. Уся система налаштовується так, щоб елеватори, транспорт і логістика функціонували як єдиний механізм. Рішення інвестувати в цифровізацію дозволяє не лише зекономити на зарплатному фонді, а й підвищити ефективність», — пояснює Рафаель Гороян.

У компанії також інвестують у сонячну енергетику, замінюють легкові авто на електрокари та цікавляться електровантажівками, планують закупити  електротрактори. 

За словами власника ГК «Прометей», наразі інвестиції гальмуються, адже у компанії під «арештом» держави знаходиться понад $10 млн, повернення ПДВ блокується.

Інвестиції в непрофільні напрями, вигідні пропозиції

Рідше агрокомпанії диверсифікують свої кошти поза агро і спрямовують частину прибутків у інші сфери — від суміжних бізнес-напрямів до нерухомості.

У Deloitte Ukraine розповідають, що до війни непрофільні інвестиції мали переважно точковий характер — наприклад, у комерційну нерухомість або енергетику. Після 2022 року пріоритети змінилися:

• зросла частка закордонних активів задля географічної диверсифікації та зменшення негативних наслідків торговельних обмежень;
• підвищився інтерес до технологічного сектору;
• зросли інвестиції у лояльність персоналу та клієнтів — через соціальні проєкти (підтримка громад) і благодійність.

І тому сьогодні існує чимало прикладів інвестування в непрофільні напрями, як-от: енергетика, ІТ-стартапи, закордонна комерційна нерухомість, інфраструктурні проєкти.

Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук додає, що наразі високоризиковими для власників аграрного бізнесу є спекулятивні новації на кшталт криптовалют. 

За словами Ярослава Серпутька, сьогодні аграрний бізнес, хоча й глибоко прив’язаний до землі, дедалі більше виходить за межі традиційної моделі. Інвестування перетворюється на інструмент не лише збереження активів, а й трансформації — як самого бізнесу, так і його ролі в повоєнному відновленні країни.

Рівень дохідності та надійності: важливі складники інвестиційної стратегії

На думку старшого менеджера департаменту консалтингу Deloitte Ukraine Остапа Баранніка, єдиного підходу до оцінювання балансу між дохідністю й безпекою немає — кожен власник керується своїм баченням і пріоритетами під час формування інвестиційної стратегії. Водночас загальна тенденція — диверсифікація активів. Це може бути диверсифікація як за рівнем ризику, так і за тривалістю володіння активами. 

В «Астарті» переконані, що майбутнє має бізнес, який працює в довгу, тому кожен проєкт розглядають індивідуально, враховуючи не лише прогнозну дохідність, а й відповідність стратегії компанії та вплив на вже наявну бізнес-модель у довгостроковій перспективі. Для оцінки дохідності в компанії застосовують класичні методи, які передбачають використання ставки дисконтування, побудованій на вартості грошей.

Так само й агрогрупа «Агрейн» інвестує переважно в передбачувані стабільні проєкти, які мають безпосередній і вимірюваний вплив на операційну ефективність бізнесу — зменшують витрати, оптимізують логістику, підвищують енергонезалежність або забезпечують технологічну перевагу. У компанії відзначають, що такий підхід дозволяє не лише зберігати контроль над фінансовими ризиками, а й підсилювати ключові процеси в агровиробництві навіть в умовах воєнної нестабільності.

У компанії «ТАС Агро» постійно розглядають потенційні напрями інвестування — на перспективу. 

Тим часом Рафаель Гороян вважає, що всі інвестиції в Україні ризиковані: «І справа не тільки у війні. Нічого не продають задешево, але ризики величезні, починаючи з роботи державних органів і закінчуючи воєнними загрозами».

Щодо рівня річної дохідності, то він розраховує на показник у 30% річних, але це не завжди вдається, але на менш ніж 20% річних не погоджується. 

Найперспективніші регіони для вдалих інвестицій

За даними компанії Deloitte Ukraine, нові можливості для інвестування відкриваються в таких регіонах:

• західні області (Львівська, Тернопільська, Закарпатська) — завдяки відносній безпеці та близькості до ЄС;
• центральні регіони (Вінниччина, Черкащина) — внаслідок релокації підприємств зі сходу та наявності людського капіталу;
• Одеська область — окрім забезпечення морського сполучення, перебирає на себе функції окупованого півдня, зокрема вирощування теплолюбних культур під зрошенням (баштанні, томати);
• Полтавщина та Кіровоградщина — традиційно потужні аграрні області;
• регіони зі спеціалізованими індустріальними парками, насамперед у сфері агропереробки.

Але кожна компанія має своє бачення та інвестиційні можливості:

• «Астарта» інвестує в усіх областях, де працюють виробничі потужності компанії.
• «ТАС Агро» для потенційного інвестування для розширення земельного банку розглядає західні та північні регіони країни. Там вартість інвестицій вища, але ризики значно менші.
• У ГК «Прометей» вважають, що всі регіони в Україні ризикові, а думка, що захід безпечніший — хибна. 
• У ГК VITAGRO не розмежовують регіони, адже переконані, що після перемоги України у війні в кожній області можна знайти перспективу ведення бізнесу. Головне — щоб для підприємців створювались умови, а місцева влада конкурувала за чергове підприємство на своїй території.