Залучити капітал. Як розвивається агросектор в умовах мінімальних вкладень на гектар

Він також додає, що обсяг капітальних інвестицій в агросектор України на 1 га сільськогосподарських угідь, що складає близько $100, є найнижчим порівняно з Великою Британією та країнами ЄС.

«Для забезпечення нормального перебігу процесів відтворення капіталу у сільському господарстві доцільно, щоб співвідношення між власними і залученими коштами на фінансування капітальних інвестицій було у пропорції відповідно 2/3:1/3. При меншій частці залучених джерел інвестиційне відтворення капіталу аграрних виробників уповільнюється, а при перевищенні — зростають ризики неплатоспроможності», — пояснює Олександр Захарчук.

В умовах воєнного часу, додає він, слід, як пріоритет, здійснювати заходи щодо сприяння й підтримки інвестиційних проєктів малого агробізнесу.

Далі — пряма мова.

Динаміка капітальних інвестицій на розвиток сільського господарства в умовах воєнного часу досить нестабільна, а загальні обсяги недостатні для його розширеного розвитку. За останні 10 років відбулося три (!) інвестиційних спади — у 2015, 2020 та 2022 роках.

У найкращому довоєнному 2021 році інвестиції складали 68 млрд грн або $2,5 млрд. А у 2023 році їх рівень в аграрний сектор України становив 63,8 млрд грн., або $1,7 млрд. Тобто спад у доларовому еквіваленті склав майже третину.

Під час повномасштабного військового вторгнення рф на територію України обсяги капітальних вкладень складають лише $95-110 на 1 га використовуваних підприємствами сільськогосподарських угідь. Такі обсяги інвестицій є недостатніми, адже у світовій практиці вважається, що стабільний розвиток сільського господарства забезпечується у разі, коли розміри капітальних інвестицій. перевищують $150 на гектар.

У Італії капітальні інвестиції у сільське господарство становлять $930, у Німеччині — $735, у Франції — $498.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році перед Україною відкривається перспектива помірного зростання загальної вартості та обсягу українського ринку інвестицій. Вона стає можливою завдяки фінансовій підтримці від міжнародних партнерів, стабілізації енергетичного сектору, ефективному розв’язанню проблеми блокади морських кордонів, а також очікуваному подоланню перешкод на сухопутних кордонах з країнами ЄС.

Національні великі холдинги автоматизуються, цифровізуються, використовують точні технології та інші інноваційні рішення. Звісно, якби не війна, розвиток був би ще більш інтенсивним.

Наразі в Україні на 40 % земельних угідь, що належать великому бізнесу, вже використовуються точні технології, які потребують посилення інвестиційної діяльності. Водночас негативною рисою інвестиційного процесу в національному сільському господарстві в умовах його нестабільності й обмеженості джерел фінансування стало зменшення участі в ньому малого агробізнесу на користь великого.

Якщо у 2016 році частка малих підприємств у загальному обсязі капітальних інвестицій становила 44,3%, то у 2017 році — 42,9%, 2018 році — 37,6%, 2019 році — 32,5 %, в 2020 році — 31,8%, то у 2023 році — лише 29,9%.

В умовах воєнних дій, що тривають на території нашої держави вже четвертий рік поспіль, привабити в Україну як західні, так і внутрішні інвестиції надзвичайно складно навіть для великого бізнесу.

Проте в довгостроковій перспективі Україна буде дуже інвестиційно привабливою країною, перш за все, через нагальну потребу в активному відновленні пошкодженої інфраструктури. Крім того, перспектива членства нашої держави в Європейському Союзі робить її привабливою для виробництва продукції та послуг, які користуватимуться попитом в ЄС.

Нині оптимальна характеристика аграрного бізнесу, привабливого для інвестицій, має включати такі складові: очевидний експортний потенціал, наявний стабільний попит на локальному ринку, впроваджена фінансова модель зростання бізнесу через експансію на зовнішні ринки, розумний стратегічний менеджмент та зрозумілий бюджет інвестицій.

Інвестиційні спади, що відбулися в Україні протягом останнього десятиріччя, спричинені в першу чергу воєнними діями на території нашої держави та тимчасовою втратою окремих територій, а також проблеми, пов’язані з пандемією Covid-19, зупинили динамічність процесів зростання інвестицій.

Непередбачуваність нинішніх умов економічного середовища, зростання конкурентних ризиків та специфіка розвитку аграрного сектору вимагають якісного покращення капіталізації аграрних підприємств та їхнього інвестиційного забезпечення.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, для виправлення ситуації органам державної влади та управління доцільно запровадити комплекс таких заходів:

• визначити інвестиційну підтримку малого і середнього бізнесу, особливо на депресивних і постраждалих від війни територіях шляхом відмови від преференцій великому агробізнесу та забезпечити підтримку малих підприємств через програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, допомоги на створення нового фермерського господарства з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, кредитної підтримки інвестиційних проектів малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 50−70 % кредитної ставки уповноваженого комерційного банку; 
• cтворити сприятливий інвестиційний клімат для продукування спільних підприємств з провідними виробниками техніки, або будівництво ними власних виробничих потужностей на території України за прикладом держав ОЕСР через запровадження механізму формування сільськогосподарської політики, спрямованої на забезпечення інвестиційного розвитку сільського господарства та сільських територій;
• розробити заходи щодо стимулювання оновлення основних засобів через державну підтримку капіталооснащення аграрного виробництва, яке передбачено законом України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», на купівлю окремих видів техніки, конкурентоспроможність яких значно нижча порівняно з іноземними аналогами, наприклад трактори, косарки та інші види техніки, а також для малих підприємств площею до 500 гектарів; 
• здійснювати виважену протекціоністську політику для мінімізації імпорту тих видів техніки, виробництво яких налагоджене в Україні в достатніх обсягах шляхом митного регулювання, державного фінансування програм розвитку сучасних технологій виробництва техніки, створення сприятливого інвестиційного клімату для організації на території України спільних підприємств з провідними виробниками техніки (податкові пільги, зменшення бюрократичних процедур, боротьба з корупцією тощо); 
• розробити основні положення щодо державної підтримки сільськогосподарського машинобудування з виробництва міні-техніки на основі регулювання техніко-технологічної модернізації, яке здійснюватиметься через наступні інструменти: лізинг, проектне фінансування, реалізацію виваженої податкової політики, бюджетні субсидії і дотації на інвестиції, ефективну кредитну політику та впровадження технічних регламентів; 
• створити умови для приватних інвестицій, зокрема й іноземних, для відбудови сільськогосподарських підприємств в післявоєнний період шляхом першочергової підтримки і сприяння інвестиціям малого агробізнесу, а також відповідальним інвестиціям з дотриманням принципів інклюзивності у підходах до збалансування економічних взаємовідносин між учасниками інвестиційних проектів та на основі показників ефективності капіталу.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua