Озимі-2026. На яких культурах зосередились аграрії, а які випали із сівозміни

За словами старшого наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва, д.е.н. Дмитра Людвенка, за першу декаду листопада поточного року виконання прогнозу посіву зернових культур становить понад 94%. Осіння посівна проходить в умовах високих економічних, кліматичних та воєнних ризиків.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільш затратною статтею собівартості вирощування озимих культур в Україні у 2025–2026 роках стануть мінеральні добрива.

Залежно від регіону, технології вирощування та рівня інтенсифікації становитимуть у середньому близько 30-45% загальних витрат. У деяких регіонах з інтенсивним землеробством — центр та південь України — ця частка може сягати 45–50%, особливо за високих норм внесення NPK у повному обсязі.

Інші статті витрат матимуть значно менші частки. Вартість насіння складатиме 15–20%, засоби захисту рослин (ЗЗР) — 10–15%, паливо та техобслуговування — 10–12%, оренда землі залежно від регіону — 10– 25%. Решта припадатиме на адміністративні та інші витрати.

Якщо аналізувати посівні площі озимих культур в Україні упродовж 2021-2024 років, то прослідковується чітка тенденція до зменшення кількості гектарів під озимим житом та ячменем.

За три роки порівняно з 2021 роком загальне зниження посівних площ під ячменем склало 612,4 тис. га (-56,7 %), а жита — 96,2 тис. га (-57,7 %). Це є наслідком комплексу економічних, кліматичних і логістичних чинників. Основною причиною, на думку науковців Інституту аграрної економіки, є економічна ефективність.

За надскладних умов — виклики війни, високі витрати на виробництво й логістичні обмеження — вітчизняні фермери зосереджують свою увагу на культурах з більш високою рентабельністю: 

• озима пшениця — базова культура зі стабільним попитом; 
• озимий ріпак — високодохідний з добре розвинутим експортним ринком.

Найбільші посівні площі озимих культур в Україні зосереджені у центральному, південному та частково східному регіонах країни. Аналіз даних щодо посівних площ у розрізі областей визначає лідерами Одещину, Дніпропетровщину, Миколаївщину, Кіровоградщину та Вінниччину, які традиційно є ядром зернового поясу України і головними експортерами зернових культур.

Важливим при цьому, на думку науковців Інституту аграрної економіки, є сприятливі кліматичні умови. Ці регіони зазвичай мають достатню кількість опадів у осінній період, що сприяє схожості насіння, а також відповідні зимові температури, які є не надто жорсткими, але достатньо низькі для нормального закріплення рослин, особливо пшениці.

Наступний сприятливий чинник — ґрунтовий покрив, який є одним із найродючіших у світі.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua