фермери

Несприятливі погодні умови цього року неабияк вплинули на роботу аграріїв у полях. У одноосібника з Волині Ігоря Білуна ще залишаються незібраними картопля та соя, по останній неможливо провести десикацію через дощі.

Китай надасть зерновим підприємствам субсидії на загальну суму 10 млрд юанів/близько $1,46 млрд зі свого державного бюджету.

На Сумщині аграрії не можуть продати зібраний врожай. Охочих придбати збіжжя немає, оскільки перевізники не хочуть ризикувати поїздками до кордону, та й ціна на пшеницю майже вдвічі менша, ніж у 2021 році.

Урожай зернових колосових культур уже зібраний. На часі — питання його зберігання. В Україні до 24 лютого обсяг елеваторних потужностей був розрахований на доробку та зберігання близько 57 млн т зерна. Наразі потужності на контрольованій території складають 43-44 млн т.

Фермерське господарство Вадима Сав'юка працює на 50 га у селі Новина-Добрятинська неподалік Млинова. Нині фермер адаптує його до актуальних потреб, зважаючи на те, що поки зібрати урожай вдасться не на усій території України.

Цьогоріч провести жнива якісно, швидко і без втрат заважають не лише воєнні дії, а й примхи погоди. Проте, як захисники на бойовому фронті, так і аграрії на продовольчому роблять усе можливе і неможливе для наближення перемоги.

Кабінет Міністрів України 16 серпня затвердив порядок використання фінансової допомоги малим агровиробникам у розмірі 1,5 млрд грн.

На окупованих територіях Харківської області є декілька категорій господарств — розбиті, зруйновані, пограбовані, ті, що і зараз на межі бойових зіткнень. В Ізюмському районі через окупацію пограбовано та втрачено управління ТОВ «Югран» — 1100 га. Інші підприємства району також не працюють, а це близько 50 тис. га.

20 грантів для жіночого бізнесу та довгостроковий професійний супровід 50-ти жіночих бізнесів у сільській місцевості. В Україні стартує новий проєкт міжнародної технічної допомоги «Безпечне економічне середовище для жінок — безпека та мир для всіх».

На сьогоднішній день батат — одна з найрентабельніших культур відкритого ґрунту. І це більш перспективно для малого аграрного бізнесу, ніж для великого.

Попри засуху на Одещині показники врожаю точно не призведуть до голоду в регіоні, проте проблема з експортом вплинула на ціни. Оскільки аграрії не мали де зберігати зерно, то продавали його за безцінь — 2200 грн/т, коли рік тому ціна сягала $300.

Перспективність тієї чи іншої культури сьогодні викликає багато питань, тож аграрії покладаються на ріпак, оскільки в Європі є на нього попит. Відмова від російського газу, нафти та вугілля сприяє більш активному виробництву альтернативного палива, зокрема з ріпакової олії.

Навчально-консалтингова програма для керівниць/власниць МСБ агріфуду «TERRA. Курс на сталий розвиток», яку було призупинено через повномасштабне вторгнення рф в Україну, поновлює свою роботу, але вже з новою антикризовою програмою для жінок з агріфуд-сектору України.

Цукрові буряки — це складна культура, яка потребує вищого пілотажу агрономії, має велику затратну частину, але за ціни, що є на даний момент, на ній можна заробляти.

Незважаючи на окупацію, на Херсонщині всі аграрії збирають урожай та розміщують у складах в очікуванні деокупації. Навіть ті, у кого немає складських приміщень, кагатують, накривають плівкою.

Кожна критична ситуація, з якою стикається людина чи компанія, є своєрідною перевіркою правильності її дій, вміння реагувати на обставини, здатності «тримати удар» та пристосовуватися до зміни подій. А також є можливістю звірити моральний компас — чи вірю я в те, про що говорю, чи мої цінності є справжніми, чи готовий я дотримуватися проголошених декларацій.

Головне завдання — розрахуватися з людьми за паї, щоб не бути в боргах, а потім уже всі вторговані кошти готуються на наступний рік — на посів, міндобрива. Цьогоріч дуже великі затрати, й собівартість зерна дуже дорога, а здавати його немає куди.

Збиральна кампанія на Полтавщині призупинилась через рясні дощі. Та погодні примхи зараз хвилюють аграріїв куди менше, ніж питання реалізації зерна, погашення кредитів та низьких цін.

Зібрати врожай, зберегти, прорахувати та налагодити збут, щоб не зайти «в мінус» і отримати мінімальні обігові кошти для подальших робіт, — це сьогодення українського аграрія. Тоді як для європейських фермерів вартість пшениці нового врожаю сягає 350 євро/т.

Верховна Рада України підтримала законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про Держбюджет України на 2022 рік» (№7523), яким пропонується збільшити загальні видатки з державного бюджету на 80,9 млрд грн.