фермери

Мільйони гектарів земель в Україні не будуть засіяні цією весною через забрудненість вибухонебезпечними предметами. Аграріям у зоні бойових дій та на деокупованих територіях не вистачає на це грошей.

Цей рік для буковинських аграріїв минув непогано, зважаючи на всі складнощі. Деякі культури добре вродили, іншим завадила посуха, а деякі вийшли в нуль.

Через бойові дії на території Миколаївської області не всі аграрії змогли провести посівну кампанію та зібрати врожай.

Найголовнішою і найдорожчою проблемою є логістика. Вона істотно впливає на вартість зерна, адже лягає на плечі фермера. Чим більша черга на митниці, тим більша для аграрія ціна.

Цьогоріч аграрії змогли витримати фінансове навантаження завдяки тому, що багато агропідприємств мали запаси з 2021 року, а матеріально-технічні ресурси були закуплені ще за старими цінами. Цього року ситуація для сільгоспвиробників стала доволі критичною.

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Родина Ганни Іщенко понад 8 років вирощувала та переробляла лікарські та ефіроолійні рослини. За два останні роки було зроблено максимум, щоб вийти на новий етап розвитку господарства: виграли гранти, придбали різне спеціальне обладнання для доробки сировини, автоматизували виробництво, навіть зареєстрували потужності у січні 2022-го. Але через війну справу свого життя покинули.

Третина кукурудзи в Україні лишилася зимувати в полі. Причин цьому відразу декілька: погода, яка не сприяла вчасному збору врожаю, та перебої з електроенергією, яка необхідна для сушіння зерна. Тобто аграрії вимушено залишили кукурудзу, оскільки не мали змоги її висушити та закласти на зберігання.

Низькі ціни на сільгосппродукцію, подорожчання виробничих ресурсів і проблеми з експортом змушують аграріїв шукати нові рішення. Все частіше вони замислюються про переробку вирощеного та створення продукції з доданою вартістю.

Два основних фактори, які для аграріїв нині стали визначальними — це оптимізація і ефективність. Враховуючи, що ціна на дизпаливо та решту складових виробництва зросла в 2,5 раза, а ціни на зернові на внутрішньому ринку знизилися вдвічі, сільгоспвиробникам дуже складно тримати фінансовий баланс.

Точне землеробство, яке було впроваджене у ФГ «Флора А.А.» ще 5 років тому, в нинішній складний рік вкотре довело свою ефективність. Завдяки цій технології та ще декільком змінам вдалося виростити непоганий урожай, який дозволяє підприємству триматися на плаву і будувати плани на найближче майбутнє.

Кожна історія людини, компанії, села чи міста — як окреме життя, яке розділилось на до та після. Історія про окупацію одного з аграрних господарств і вже, нарешті, визволення від російських загарбників, про життя під постійними обстрілами, але з вірою в перемогу.

17 листопада в Києві відбудеться наймасштабніша бізнес-конференція в Україні, присвячена розвитку українських аграрних підприємств та господарств.

В Україні стартує освітня грантова програма підтримки жіночих ініціатив «Сила Жінок» з обсягом фінансування 5 млн грн, яка спрямована на налагодження взаємодії громадянського суспільства із місцевою владою та бізнесом у нових умовах, вирішення нагальних гуманітарних потреб у громадах, розвиток компетенцій і сприяння згуртованості жінок із різних сфер, підвищення стійкості цивільного населення в Україні.

На озимій пшениці кожен гектар дав збитки у 5 тис. грн. За всіх складнощів соняшник може бути в межах рентабельності, й кукурудза так само, а от картопля однозначно буде збитковою.

Погода цього року зіграла на руку аграріям Полтавщині. Вчасні дощі сприяли достиганню врожаю, а ось зі збиранням трохи затягнулось.

У фермерському господарстві на Вінниччині висіяли гречку 1 липня. Загалом вирощують цю культуру вже протягом трьох років за особливою технологією — на поукісних площах. Такий підхід працює і дає прибуток.

На Черкащині зібрали зернові та зернобобові лише на половині площ. Збирання соняшнику та кукурудзи триває, втім аграріям заважають затяжні дощі.

Як виживати аграріям під час воєнного стану, які кроки підтримки треба чекати від держави, яка допомога потрібна фермерам — ці та інші питання розглядатимуть на агрополітичному форумі «Агросектор 2022-2023: Стратегія виживання».