Тепла погода сприяє хорошому врожаю, щоправда, графік підживлення та обробки зміститься: озиму пшеницю потрібно буде підживлювати в лютому, оскільки вона витягне всі мікроелементи.
Про це повідомив фермер із Черкащини Михайло Царенко, пише «Суспільне».
За його словами, посіяна пшениця пізно — після 20 жовтня, зараз вона у фазі кущення. Аби підвищити її зимостійкість, потрібно підживлювати.
«Вона зараз вегетує, ранньою весною її слід підживити азотом. Я закупив аміачну селітру, щоб давати по 150 кг/га. Щоб виростити тонну пшениці, потрібно, щоб вона взяла на активній речовині азоту, калію та фосфору», — пояснює фермер.
Михайло Царенко відзначає, що ґрунт нині достатньо вологий, а тепла температура повітря сприяє росту рослин. 2022 року фермер зібрав 65 ц/га пшениці, у 2023-му планує 70-80 ц/га. За його словами, сніг та помірні морози цьому не завадять.
За словами начальниці відділу гідрометзабезпечення Метеостанції Черкаської області Ольги Прокопенко, поки сильних морозів на Черкащині очікувати не слід. Хоч температурні показники й перевищували кліматичні норми січня, та явище це було короткочасним.
«Такі сплески тепла лише призводили до початку ростових процесів, суттєво вплинути на зміну фазового розвитку не могли, адже тепла було недостатньо. Перезимівля озимини залежатиме від другої половини зими», — пояснила Ольга Прокопенко.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

На Волині завершується збирання ранніх зернових культур. Цьогоріч через посушливі погодні умови врожайність у регіоні нижча, ніж торік, водночас аграрії зіткнулися зі зниженням закупівельних цін.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Україна офіційно звернулися до ЄС із проханням надати допомогу в розмірі 220 млн євро з конкретним цільовим призначенням — для компенсації відсотків за кредитами для аграріїв. Ці кошти потрібно їм для виконання осінньої посівної та продовження операційної діяльностей в умовах ускладненого експорту через зупинку чорноморських портів.

Фермер Василь Олексюк із Близнюківської громади Харківської області планує зберігати цьогорічний урожай пшениці до наступного року через низькі закупівельні ціни.

Фермер Андрій Вертеба з Корсуня-Шевченківського (Черкаська обл.) ризикує залишитися у збитках попри врожайність кавунів.

Молочна ферма СТОВ «Перемога» продовжує нарощувати виробничі потужності. За останні кілька років господарству вдалося збільшити дійне стадо з 500 до 800 корів, а наступною метою є вихід на 1200 дійних корів, що дозволить повністю завантажити сучасну доїльну залу карусельного типу.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Майже 1,9 млн т зерна намолотили аграрії Дніпропетровщини. Із них понад 1,4 млн т — пшениці.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

Аграрії Рівненської області завершують догляд за посівами та готуються до початку жнив. Першими до збирання очікують ріпак, озимий ячмінь та озиму пшеницю.