фермери

Збиральна кампанія на Полтавщині призупинилась через рясні дощі. Та погодні примхи зараз хвилюють аграріїв куди менше, ніж питання реалізації зерна, погашення кредитів та низьких цін.

Зібрати врожай, зберегти, прорахувати та налагодити збут, щоб не зайти «в мінус» і отримати мінімальні обігові кошти для подальших робіт, — це сьогодення українського аграрія. Тоді як для європейських фермерів вартість пшениці нового врожаю сягає 350 євро/т.

Верховна Рада України підтримала законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про Держбюджет України на 2022 рік» (№7523), яким пропонується збільшити загальні видатки з державного бюджету на 80,9 млрд грн.

На Житомирщині сільськогосподарські підприємства почали збирати озимі зернові культури. Жнива почали на тиждень раніше, ніж минулоріч, але аграрії області поки не знають, чи зможуть продати зерно.

Цього року українські фермери відзначають своє свято в умовах війни, а посівна проходила під обстрілами та на замінованих полях. Попри такі умови сільгоспвиробники, здається, ще завзятіше намагалися засіяти кожне поле і працювали, незважаючи на ризик, нестачу ресурсів та коштів, адже відповідально виконують благородну місію — годують світ.

Ціни на продукти можуть зрости, все залежить від того, як уряд вирішить проблеми з пальним та експортом зерна.

Поблизу Нової Каховки та Берислава Херсонської області окупанти примушують населення здавати закупникам з Криму 70% врожаю.

Більше 50% довоєнного випуску сільгосппродукції надходило від домогосподарств та фермерських господарств — дрібних виробників.

ТОВ «Торгово-промислова група «Амарант» укладає угоди з фермерами на викуп урожаю за ціною 25 тис. грн/т і забезпечує посівним матеріалом та супроводом.

Провести посівну ще вистачить запасу пального, а от планувати наступні агрономічні операції при відсутності пального аграріям дуже важко.

Уже кілька років на Київщині фермер вирощує імбир, але війна внесла свої корективи: довелося збільшити посівні площі під житом та пшеницею, а також розширити насадження чуфи. Якщо в господарстві встигнуть справитися зі стратегічно важливими нині культурами, традиційно висадять й імбир. Завдяки прохолодній весні час для цього ще є.

Киянка Наталія Кащенко — успішний маркетолог за освітою з досвідом роботи у ресторанному бізнесі та структурах мобільного зв’язку. 10 років тому вона прийняла кардинальне рішення — переїхала у село та почала займатись розведенням кролів.

Для допомоги «городнім воїнам» та фермерам-початківцям всеукраїнська ініціатива «Сади Перемоги» впродовж травня проведе серію вебінарів.

Фермер Віктор Ковалюк має розплідник площею 15 соток, де вирощує понад 70 сортів інжиру та сад понад 0,25 га для товарного виробництва. Цього сезону виробнику реалізувати вирощену продукцію не вдасться — торгівлі немає, адже територія Херсонської області частково знаходиться в окупації. Тож сьогодні головна проблема людей — знайти харчі для виживання й не попасти під кулі «асвабадітєлєй».

У зв’язку з необхідністю вирішення нагальних потреб для забезпечення проведення комплексу весняно-польових робіт та функціонування малих суб’єктів підприємництва у період воєнного стану внесено зміни до Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки.

В Одеській області розпочались польові роботи, але аграріям не вистачає насіння, добрив, пального та запчастин для сільгосптехніки. Ініціативу об'єднатись задля отримання гуманітарної допомоги висловила асоціація «Фермери Бессарабії».

Європейська комісія ухвалила рішення про надання фінансової допомоги у розмірі 500 млн євро місцевим фермерам, які найбільше постраждали від результатів вторгнення росії в Україну.

У Британії російське вторгнення в Україну призвело до зростання цін на добрива, корми для тварин та паливо, що позначилося на виробництві та позначиться на споживачах.

164 фермери, які є учасниками проєкту «Сімейні молочні ферми», почали підготовку до весняно-польових робіт. Щоб повністю закрити потреби на посівну, їм не вистачає близько 9 млн грн.