Цьогоріч аграрії змогли витримати фінансове навантаження завдяки тому, що багато агропідприємств мали запаси з 2021 року, а матеріально-технічні ресурси були закуплені ще за старими цінами. Цього року ситуація для сільгоспвиробників стала доволі критичною.
Про це розповів директор ТОВ «Агрофірма Корнацьких» Руслан Вітвицький під час круглого столу «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».
«У найкритичнішій ситуації опинились дрібні та середні виробники, які обробляють до 5 тис. га і спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. На відміну від великих холдингів, зокрема і з часткою іноземного капіталу, ці господарства не мають ресурсу, щоб перекрити збитки. Вже зараз при складанні бюджету, технологічної карти на наступний рік ми бачимо, що вся зернова група — мінусова, вона не приносить прибутку. Для тих підприємств, у яких основний вал — кукурудза, ячмінь, пшениця, це буде просто катастрофа», — зазначає Руслан Вітвицький.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Анатолій Собкевич із Житомирщини ще під час військової служби думав, чим займатиметься після повернення до цивільного життя. Хотілося залишитися близько до землі, але водночас не повертатися до традиційного важкого господарювання. У 2025 році фермер заклав перші 20 соток спаржі та 2,5 сотки шафрану. Сьогодні господарство зосереджується на цих двох культурах, випробовує переробку та поступово готується до розвитку агротуристичного напряму.

Ще 18 агропідприємствам Рівненщини погодили 1,3 млн грн часткової компенсації вартості дизельного пального. Загалом за програмою підтримку вже отримали близько 50 господарств на майже 4,3 млн грн.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

На Кіровоградщині викрили схему, за якою 26 земельних ділянок загальною площею понад 103 га та вартістю більш як 7,9 млн грн незаконно вибули з державної та комунальної власності.

Ціна, яку зараз аграрії віддають за перевезення зерна залізничним транспортом, призведе до скорочення посівних площ навесні. Адже більшість сільгоспвиробників зазначають, що виробництво зернових за такої вартості логістики — збиткове.
