Сільгоспвиробникам, які потребують коштів для озимої посівної або сушіння, варто продавати зібраний урожай в межах потреби поповнення обігових коштів на найближчі 1,5-2 місяці.
Таку пораду дав партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький в інтерв’ю журналу «Зерно».
Він зазначив, що через надлишки Україна не справляється з експортним завданням по фуражній пшениці та фуражній кукурудзі. Перспектив у цих позицій дуже мало.
«У державному бюджеті запропонований курс на майбутній рік 42 грн/$. Це означає чергове знецінення гривні, тож якщо продавати забагато, можна опинитися з купою гривні на рахунку, яка вже до січня може суттєво втратити, до 40 грн/$», — зазначив фахівець.
І підкреслив, що це ще одна з причин не пересідати в гривню, а продавати тільки в обсягах, необхідних для поточної діяльності.
Богдан Костецький зауважив, що зараз найдешевший період у сезоні.
«З другої половини листопада ліквідність згасне, комори будуть закриті, цінова структура ринку стабілізується, консолідується і почне відростати», — прогнозує фахівець, зазначивши, що велику роль у цьому питанні буде відігравати ситуація з глибоководними портами України.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти осіб і компаній, причетних до незаконного вивезення українського зерна, і суден, які в цьому задіяні.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Зупинка експорту через морські порти може вилитись для агропромислового сектору України в десятки мільярдів недоотриманого виторгу.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Наступними тижнями стане зрозуміліше, який очікується врожай кукурудзи, але аналітики вже говорять про зниження прогнозу по Західній Європі, передусім по Франції та Іспанії. Тим часом українське експортне завдання по кукурудзі може бути просто рекордним з початку повномасштабного вторгнення.

Рекордна спека у Європі не дуже вплинула на врожай ранніх зернових, проте по кукурудзі очікуються втрати. Українське зерно може їх перекрити, але експортні можливості залежать від логістики.

Під час прогнозування вартості збіжжя зараз враховують не лише погоду, баланс попиту та пропозиції, а й геополітичну ситуацію. Воєнний конфлікт на Близькому Сході та загроза блокування Ормузької протоки можуть мати довготривалі наслідки для світового зернового ринку.