бджоли

Як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю? Це питання гостро стоїть перед сільським господарством не один рік і посилюється в контексті європейської інтеграції України. Особливу увагу відводять захисту посівів, не завдаючи шкоди комахам-запилювачам.

Держпродспоживслужба приділяє особливу увагу стану здоров’я бджіл в Україні, адже ці комахи відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні біорізноманіття.

Майже 700 бджолиних сімей, які належали 10 пасічникам, загинули у Краснопільській громаді, що на Житомирщині.

Фермерське господарство «Широкоступ» обробляє на Київщині 3 000 га та йде шляхом впровадження інтегрованого захисту рослин. Мета — підвищувати врожайність і якість сільгосппродукції, а також здешевлювати її виробництво.

У селі Малі Крушлинці на Вінниччині родина Дудників розвиває сімейну справу — «Батькову пасіку». Головною особливістю є збережений будинок бджоляра 1974 року з автентичним зимівником і сотосховищем.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.

Кількість бджолосімей в Україні станом на 1 січня 2025 року становила 2,17 млн, що на 5,7% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.

На українських полях уже квітує ріпак, який приваблює широкий спектр запилювачів. Корисні комахи забезпечують приріст урожайності культури до 25%, тому з кожним роком агровиробники дедалі більше зважають на їхню безпеку.

Питання вимирання бджолосімей залишається актуальним в Україні. І хоча пасічники та агровиробники здебільшого віднаходять спільні точки дотику, їхня взаємодія різниться поглядами на результат. Як наслідок — виникнення спірних ситуацій.

Зараз поширення кліща Tropilaelaps clareae на території України малоймовірне, проте, хоча цей паразит поки що не зареєстрований у країні, все ж таки бджільництво перебуває в зоні ризику.

Міжнародна конференція з бджільництва відбудеться в Києві 20 березня та буде приурочена 250-річчю від дня народження винахідника першого в світі розбірного рамкового вулика, українця Петра Прокоповича.

У ДАР запрацювала «Система попередження щодо отруєння бджіл та організації керованого бджолозапилення». Тепер фермери і пасічники налагодять ефективну співпрацю між собою.

Результати найдовшого екологічного експерименту в світі щодо впливу хімічних і органічних добрив, який оснований на майже 150-річному аналізі, свідчать, що використання великих обсягів найпоширеніших мінеральних добрив на луках веде до суттєвого скорочення кількості запилювачів і квітучих рослин.

Покривні культури (однорічні трави, овочеві, просапні та дрібні зернові) є важливою частиною сучасного сільського господарства, і навколо них існує багато міфів. Вони відіграють ключову роль у збереженні родючості ґрунту, боротьбі з ерозією, покращенні структури землі та підвищенні врожайності основних культур.

Одним із перспективних рішень, які зараз впроваджують фермери, є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.

Новий електронний сервіс завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин у межах запуску першого етапу «єБджільництво» буде доступний для суб’єктів господарювання з 10 лютого 2025 року в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.

Пасічник Віталій Кром з Новгород-Сіверщини, що на Чернігівщині, до війни тримав більше 30 бджолосімей. Останніми роками довелося зменшити їхню кількість до 20 та змінити кочове розміщення на стаціонарне. Проте, незважаючи на скорочення, бджоляру вдалося зберегти кількість і якість меду.

Пасічне господарство «Конюшина», що на Черкащині, має широку лінійку меду, крем-меду, меду з горішками. З новинок у асортименті — мед і крем-мед у стіках.