Як ефективно захищати посіви, не шкодячи бджолам. Досвід Агрейн

Для ефективного вирощування сільськогосподарських культур першочерговим завданням є їхній надійний захист від шкідників і хвороб. Водночас важливо зберігати баланс із навколишнім середовищем і не завдавати шкоди корисним комахам, особливо бджолам. Розкажіть, будь ласка, на прикладі агрогрупи «Агрейн», якими принципами Ви керуєтеся у цьому процесі?

Тарас Корнієнко: Основна умова безпеки для бджіл — відповідальність на всіх рівнях: від топ-менеджерів компанії до агрономів у господарствах. Є три ключові правила, яких ми суворо дотримуємося: 

1. Використання лише сертифікованих продуктів, дозволених для застосування в Україні. 
2. Дотримання заходів безпеки під час роботи з пестицидами, щоб мінімізувати ризики для людей і навколишнього середовища. 
3. Правильна утилізація використаної тари, щоб залишки препаратів не потрапляли у ґрунт чи водойми.

Детальніше про деякі важливі моменти. Один із них — процес змішування, промивки та доставки тари на склад. Після завершення цих процедур обов’язково організовуємо прибуття спеціалізованої компанії, яка займається безпечним збиранням та утилізацією відпрацьованих місткостей.

Сьогодні ми працюємо з високотехнологічними оприскувачами, які дозволяють максимально ефективно й безпечно застосовувати засоби захисту рослин. Такі сучасні машини забезпечують повну промивку каністри, з якої заливалися препарати, і виключають пролив на землю. Після обробки каністри щільно закриваються, розміщуються в автотранспорті разом із іншими ЗЗР і відвозяться на склад для подальшого зберігання або утилізації.

Окремо хочу підкреслити, що всі працівники, які безпосередньо контактують із пестицидами, оснащені засобами індивідуального захисту — це рукавиці, окуляри, комбінезони та респіратори. Крім того, ми стійко дотримуємося всіх вимог чинного законодавства.

Наша мета — щоб місцеве населення не відчувало жодного негативного впливу від нашої діяльності на довкілля. У разі перевірок ми завжди можемо надати сертифікати, які підтверджують, які саме препарати та в яких кількостях застосовує наше підприємство.

Як у «Агрейн» організований процес моніторингу посівів і які ключові зміни було запроваджено у роботі за останні роки?

Тарас Корнієнко: Однією з найважливіших змін став перехід на ситуативне внесення засобів захисту рослин. Раніше обробки проводилися за планом, незалежно від реальної потреби. Тепер ми реагуємо на конкретну ситуацію в полі: лише тоді, коли з’являються шкідники, хвороби чи бур’яни. Для цього компанія підключила сучасну систему моніторингу посівів. Агрономи регулярно роблять детальні звіти, інформують про поточну ситуацію та прогнозують можливий розвиток подій у найближчі дні.

Це дозволяє оперативно підбирати необхідні препарати і доставляти їх у господарство в найкоротші терміни — за один-два дні. Такий підхід має ще одну перевагу: не потрібно накопичувати на складах великі обсяги препаратів. Зазвичай ми завозимо близько 50% від необхідної кількості за день-два до внесення, решту — безпосередньо перед обробкою.

Особливою увагою вимагає цвітіння озимого ріпаку. Ця культура потребує обробки інсектицидами саме у період активного льоту бджіл, тому ми максимально уважні до безпеки комах. У випадку соняшнику ми фактично не проводимо хімічні обробки під час цвітіння — всі заходи завершуються до початку цього критичного періоду.

Наскільки, на Ваш погляд, застосування сучасних, більш екологічних інсектицидів могло б знизити вплив на довкілля та на бджіл, і чи відчуваєте Ви нестачу таких продуктів на ринку?

Тарас Корнієнко: На сьогодні ринок забезпечений достатньою кількістю безпечних для бджіл препаратів, таких як тіаклоприд та ацетаміприт. Вони ефективно виконують свої функції й дозволяють захищати врожай без шкоди для запилювачів. Водночас ми розуміємо, що якщо з’являться резистентні шкідники, які не реагують на існуючі засоби, без інноваційних продуктів обійтися буде неможливо.

Нові інсектициди, розроблені з урахуванням екологічних стандартів, могли б значно зменшити хімічне навантаження на довкілля, підвищити безпеку для бджіл та інших корисних комах і водночас забезпечити стабільний захист культур. Тому для довгострокової стратегії сталого землеробства важливо, щоб законодавство підтримувало реєстрацію сучасних, екологічно безпечних засобів захисту рослин. Це безпосередньо впливає і на якість продукції, і на здоров’я навколишнього середовища.

Поки що проблема нестачі інноваційних, повністю безпечних для довкілля пестицидів не є критичною. Але було б добре, якби на ринку з’явився нетоксичний продукт, який дозволяв би ще ефективніше захищати посіви без будь-якого ризику для комах-запилювачів. Головне — не користуватися фальсифікованими препаратами і суворо дотримуватися правил безпечного внесення: не обробляти поля в денні години та під час цвітіння культур, коли активний льот бджіл. Такий підхід дозволяє максимально зберегти популяцію запилювачів і водночас забезпечити надійний захист урожаю.

Щоб ефективно захистити бджіл під час обробітку полів, наскільки важливо налагодити комунікацію між аграріями та бджолярами?

Тарас Корнієнко: Це абсолютно невід’ємна частина роботи. Без постійного та своєчасного спілкування ризик загибелі комах значно зростає. Бджоли активно літають і можуть потрапити під дію препаратів, якщо аграрії не попередять про заплановану обробку. Тому взаємодія з бджолярами — це не просто формальність, а ключовий елемент безпечного ведення сільського господарства та збереження популяції запилювачів.

Як у господарствах «Агрейн» організовують взаємодію з бджолярами під час обробки полів?

Тарас Корнієнко: Ми використовуємо системний підхід до комунікації, який включає кілька каналів одночасно. 

1. Інформуємо через засоби масової інформації, місцеві газети та оголошення на інформаційних дошках. У повідомленнях завжди вказуємо дату обробки, назву препарату, його ступінь токсичності, територію та культури, які будуть оброблятися.
2. Паралельно повідомляємо селищну раду, як письмово, так і усно, щоб забезпечити максимальне охоплення. 
3. Використовуємо групи районних спілок бджолярів у соцмережах, де оперативно поширюється інформація про заплановані роботи. 
4. Агрономи безпосередньо зв’язуються з бджолярами за кілька днів до обробки: наприклад, «Колеги, завтра вночі на таких-то полях починаємо роботу проти квіткоїда. Будь ласка, на ніч закрийте пасіки».

Загалом, бджолярі, які дійсно піклуються про своїх комах, активно цікавляться посівами та препаратами, що застосовуються, часто знаходять контакт із агровиробником швидше, ніж навпаки.

З вашого досвіду, наскільки запилення бджолами впливає на урожайність різних культур?

Тарас Корнієнко: Запилення бджолами дає відчутний ефект: на ріпаку урожайність зростає на 10–20%, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів, зазвичай, достатньо 4 бджолосім’ї. Крім збільшення врожайності, бджоли на полі позитивно впливають на виповненість насіння, покращують його однорідність та якість, а також сприяють підвищенню вмісту олії та інших цінних компонентів у насінні.

Розкажіть, як організована співпраця з бджолярами у поточному сезоні та чи вплинула війна на ці процеси?

Тарас Корнієнко: У поточному сезоні ми продовжуємо використовувати перевірені заходи: своєчасне інформування бджолярів, застосування сертифікованих препаратів, дотримання оптимального часу внесення та використання засобів індивідуального захисту. Війна, безумовно, внесла свої корективи: логістика стала складнішою, деякі маршрути через бойові дії недоступні, а графік робіт у полі змінюється для безпечного запилення та захисту врожаю. Незважаючи на це, налагоджена комунікація та дотримання правил безпеки залишаються ключовими.

На Ваш погляд, що могло б покращити комунікацію між бджолярами та аграрними підприємствами в масштабі всієї України?

Тарас Корнієнко: Все доволі просто: якщо сільгоспвиробники та бджолярі йтимуть назустріч один одному, більшість негативних наслідків можна уникнути. Головне — спілкуватися, узгоджувати дії та домовлятися заздалегідь. На рівні держави важливо запровадити контроль за використанням дозволених препаратів під час цвітіння культур, а також механізми інформування та координації між сільгоспвиробниками і бджолярами. Це знизить ризики для бджіл і підвищить ефективність запилення.

Дякую за розмову.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua