
Війна триває. Ветерани повертаються додому не лише в міста, а й у села, закрема в гірські громади. Що робити там, де нема ринків, індустрій та швидких рішень? Гірські території мають інші ритми, обмеження і потребують інших моделей.

У період з 20 по 2 березня в НУБіП України відбудеться декада кафедри бджільництва. Вона передбачає серію освітніх, профорієнтаційних, науково-практичних заходів, спрямованих на популяризацію галузі, обмін досвідом і зміцнення зв’язків між освітою, наукою та виробництвом.

Сучасні дослідження доводять, що бджоли — складні адаптивні істоти, які не лише живляться за складними схемами, а й здатні навчатися, розпізнавати візуальні патерни та навіть сприяти науковому прогресу в галузі штучного інтелекту.

Родина Безпалих уже понад 30 років займається бджільництвом у селі Новгородське біля залізничної станції Боромля. Пасіка пропонує натуральний мед і продукти бджільництва, а також розвиває екотуризм — сон на вуликах та вегетаріанське харчування.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

Численні антропогенні фактори ускладнюють можливість отримання достатньої кількості товарної продукції бджільництва, як-от меду, пилку, прополісу, інших продуктів, що відповідали б вимогливим нормам європейського та світового законодавства. Це стимулює фальсифікацію меду в торговельних мережах.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) запустила в Україні опитування для розуміння потреб та викликів, з якими стикається бджолярська спільнота.

У Копенгагені, Данія, 24–28 вересня 2025 року відбувся 49-й Міжнародний конгрес Апімондії, який став найбільшою подією світового бджільництва останніх років.

У селищі Згурівка на Київщині працює сімейне господарство, яке пройшло шлях від кількох вуликів до великої сертифікованої органічної пасіки, що сьогодні налічує понад 500 бджолосімей.
Співвласниця ТОВ «Пасіка УА» з Житомирщини Альона Добринська коштом гранту від міжнародної науково-технологічної компанії Corteva Agriscience та GlobalGiving розпочала проєкт «Крем-мед та воскові вироби із місцевої сировини: модернізація бджільництва на Житомирщині».

Власник сімейної пасіки LUKANIA HONEY Михайло Майгутяк, яка розташована у Грушеві на Івано-Франківщині, скористався державним грантом для розширення.

Україна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей.

У Броварах (Київська обл.) 29 серпня 2025 року відкрились спільні виробничі потужності, створені жінками-пасічницями.

Держпродспоживслужба приділяє особливу увагу стану здоров’я бджіл в Україні, адже ці комахи відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та збереженні біорізноманіття.

Збір меду на Полтавщині зменшився через несприятливі погодні умови цьогоріч на 25–35%.

Майже 700 бджолиних сімей, які належали 10 пасічникам, загинули у Краснопільській громаді, що на Житомирщині.

Пасічники зібрали максимум 20% меду, на який розраховували.

«Карітас Україна» надає можливість отримати грант до 237 тис. грн на розвиток бізнесу для підприємців у сферах бджільництва, пекарства у п’яти областях України.

Падіння збору меду буде однозначно, з кількох причин. Насамперед, після зимівлі зменшилась кількість бджолосімей по Україні приблизно на 25%. Також погода вносить свої корективи: під час цвітіння садів ударили морози, вони вимерзли, підмерзла і акація.

Продукція компанії Honeyland здобула золоту нагороду під час церемонії вручення національної премії у галузі бджолярства London International Honey Awards (Велика Британія).