Майже 700 бджолиних сімей, які належали 10 пасічникам, загинули у Краснопільській громаді, що на Житомирщині.
Місцевий бджоляр Віктор Мельник розповів, що мор почався після того, як місцеве агропідприємство у липні двічі обробило свої поля токсичними речовинами, повідомляє «Суспільне».
«Це була дуже сильна потрава. У понеділок бджоли ще літали, гуділа вся пасіка, а через два дні приходимо — і бджіл нема. Якщо взяти наші фінансові втрати, то практично одна сім’я мала принести десь 60-70 кг меду. Якщо у мене була пасіка на 250 сімей, то вимальовується цифра більше мільйона гривень збитків тільки по одному меду. Тепер відновити все господарство — це скажена сума», — зазначив Віктор Мельник.
За його інформацією, агропідприємство обробляло поля посеред дня, а не після 22:00, як мало бути.
«У нас є відеодокази. Ми самі фільмували, що вони вдень обробляли поля, коли сонце гріє. Це за кілометр від села. Обробляли шкідливими препаратами — «Каратель плюс». Це дуже високотоксичний для бджіл препарат. 3 серпня о 10:30 це відбулося. Зокрема, сою обробляли серед білого дня... Це таке в нас є місцеве агропідприємство «А.Т.К.», — розповів Віктор Мельник.
Зі слів пасічника, він за власні гроші відправив на експертизу бджіл та зразки з полів, аби дізнатися, що спричинило отруєння та часткову загибель комах.
«У результаті проведених досліджень у лабораторії виявили 3 діючі речовини, дві з яких, ймовірно, могли викликати потраву та загибель бджіл. Що потрібно робити пасічникам у такому випадку, маючи на руках результати проведених досліджень? Вони можуть звернутися до представників агропідприємства і в добровільному порядку вирішити розмір компенсацій або відшкодування завданих збитків. В іншому випадку ці питання вирішуються у судовому порядку», — пояснили в управлінні Держпродспоживслужби в Житомирській області.
Причини загибелі бджіл з’ясовуватиме комісія, яку створює Краснопільська сільська рада. На засідання запросять бджолярів, представників агропідприємства, Держпродспоживслужби та поліції, яка нині збирає докази щодо можливого мору бджіл через шкідливі речовини, якими обробляли поля.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Аграрії Одеської області завершили жнива ранніх зернових та зернобобових культур — намолочено понад 5 млн т зерна з площі близько 1200 тис. га. Середня урожайність склала 42 ц/га.

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.