Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) офіційно відкрила Дублетний центр генетичних ресурсів рослин України та передала його Національній академії аграрних наук України (НААН).
Як повідомляє пресслужба ФАО, сховище було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Міжнародним договором про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, Глобальним фондом різноманіття сільськогосподарських культур (Crop Trust) і Нордичним центром генетичних ресурсів (NordGen).
«Відкриття Дублетного центру стало другим етапом спільного проєкту ЄС і ФАО, розпочатого 2022 року у відповідь на руйнування Національного генбанку у Харкові. Після термінової евакуації 51 тис. зразків довгострокового зберігання до тимчасового сховища на заході України, новий центр тепер забезпечує постійне та безпечне зберігання цих колекцій і стає основою модернізованої національної системи генетичних ресурсів рослин», — зазначили в організації.
Модульний комплекс включає лабораторії, сушильні, холодильні та морозильні камери, а також офісні приміщення для повноцінної наукової діяльності, забезпечуючи довгострокове та стале збереження унікальної української колекції насіння.
«Відкриття Дублетного центру — це важлива подія для української науки та для ширшої місії ФАО допомагати країнам захищати основу їхніх продовольчих систем, — сказала керівниця Офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова. — Ця ініціатива гарантує, що унікальні генетичні ресурси рослин України, деякі з яких не представлені в жодному іншому генбанку світу, будуть збережені для майбутніх поколінь фермерів і дослідників. Кожна насінина, що зберігається у цьому центрі, відкриває нові можливості для селекціонерів і науковців у протидії зміні клімату та продовольчій незахищеності».
Зазначається, що Дублетний центр обладнаний сучасними лабораторними приладами та спроєктований згідно з принципами енергоефективності; встановлення сонячної електростанції потужністю 100 кВт заплановане на кінець 2025 – початок 2026 року.
Разом з Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр’єва та Устимівською дослідною станцією центр формує єдину національну мережу збереження понад 154 000 зразків, що представляють 2 002 види рослин, уточнили у ФАО.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Україна передала зразки насіння з національної колекції генетичних ресурсів рослин до Всесвітнього сховища насіння на Свальбарді в Норвегії.

Трава тефф в Україні переважно не культивується, хоча в світі досить популярна. Її використовують у їжу та на корм у тваринництві. Проте ТОВ «Агрофірма «Колос» давно вирощує дану культуру і отримує непогані результати.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Вирощування зернових і технічних культур, садівництво, насінництво, молочне та мʼясне скотарство, вівчарство, рибництво, бджільництво, переробка продукції — все це впроваджує ТОВ «Агрофірма «Колос» на Київщині.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.

Україна закликала Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) провести позачергову сесію для оцінки впливу зупинки експорту Чорним морем на світову продовольчу безпеку.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково змінила вирок народному депутату Анатолію Гуньку, призначивши йому 4 роки позбавлення волі.