Це призведе до скорочення ВВП в 2024 році приблизно на 2,5% від того рівня, який міг би бути досягнутий, якби виробництво та експорт аграрної продукції зберігся на попередньому рівні.
В Україні стартувала посівна кампанія під урожай 2024 року. На скільки зменшать площі аграрії по країні у зв’язку з обмеженою логістикою, окупованими територіями та замінованими площами, поки що невідомо, адже у профільному відомстві лише стартувало опитування щодо посіву озимих культур. Проте учасники ринку не виключають, що озимих засіють на 1,5 млн га менше.
«Очікується, що цього року посівні площі озимих культур скоротяться на 1,5 млн га. Відповідно скоротиться виробництво пшениці та ячменю на 6 млн т. Загалом наступного року виробництво зерна може скоротитися на 30%», — прогнозує у коментарі AgroPortal.ua кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
Це призведе до скорочення ВВП в 2024 році приблизно на 2,5% від того рівня, який міг би бути досягнутий, якби виробництво та експорт аграрної продукції зберігся на попередньому рівні.
У асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» підтверджують, що з ринку наразі приходять повідомлення про бажання аграріїв скоротити посіви озимих культур цієї осінньої посівної. Однак додають, оцінити обсяг скорочення наразі можливості немає.
Все це відбувається через подальшу невизначеність щодо експорту, дорогу експортну логістику, затратами на вирощування, що зростають, та низьку ціну.
Водночас вона наголошує, що українській продовольчій безпеці таке рішення аграріїв загрожувати не буде.
Першою серед регіонів України завершила збирання ранніх зернових та зернобобових культур і розпочала посівну кампанію Одеська область.
У Департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА додають, що задача стоїть не лише зібрати, але й зберегти урожай та вивезти.
У межах міжнародної підтримки сільгосптоваровиробниками області від ФАО ОНН було отримано близько 1500 поліетиленових рукавів для напільного зберігання зерна, місткість кожного — 200 т.
Посівна набирає обертів не лише на Одещині. У Полтавській області «Астарта» сіє озимий ріпак.
Порівняно з минулим роком ми зменшили площі під ріпаком на 12%, але виключно через ротацію сівозміни. Ми і надалі фокусуємося на вирощуванні цієї культури. Для Полтавської області, в якій завжди існує ризик несприятливих погодних умов улітку, озимі культури є найменш ризикованими і дозволяють розраховувати на високі врожаї. Ми побачили залежність від того, що ранній посів приносить свої позитивні результати. Тому цього року також розпочинаємо сіяти доволі рано там, де це можливо. Водночас у західних областях посів розпочнемо дещо пізніше, але в оптимальні терміни, через зумовлену погодними умовами затримку зі збором пшениці, яка є попередником.
На Харківщині, Чернігівщині та Сумщині Група АГРОТРЕЙД теж сіє озимий ріпак. Проти минулого року площі, зайняті культурою, зменшилися на третину.
Скорочення посівних площ зумовлене лише агрономічним підходом, адже законодавицею цих процесів є сівозміна. Роботи розпочали з полів Харківської та Чернігівської областей. Нині вони вже у розпалі. Використовуємо різні способи посіву — широкорядний та суцільний. Зазвичай у ранні строки густота посівів має бути дещо меншою за стандартну, тому ми дотримуємося цього правила. Невдовзі почнемо сіяти озимий ріпак і на Сумщині, а завершити плануємо до 25 серпня.
Погодні умови сприяли посівним роботам і для «Контінентал Фармерз Груп». Традиційно першим компанія сіє озимий ріпак.
З нашим темпом робіт і технічним забезпеченням розраховуємо завершити посів ріпаку (34,8 тис. га ) до 20-х чисел серпня. Далі перейдемо до озимих пшениці та ячменю, під які плануємо відвести 49,7 тис. га і 13,1 тис. га відповідно.
Практично всі матеріально-технічні ресурси, що необхідні для проведення посівної, є в наявності на ринку, додають в УКАБ.
Є певні питання щодо наявності добрив, але некритично. Головний дефіцит для українських аграріїв — це наявність коштів для придбання цих матеріально-технічних ресурсів, зазначає Світлана Литвин.
Збір урожаю триває, але можливості реалізувати вирощену продукцію в необхідній кількості за адекватну ціну практично відсутні. Через припинення роботи зернового коридору та зниження спроможності експортувати на тлі збільшення пропозиції ціна залишається низькою. Аграрії не готові реалізувати вирощену продукцію нижче собівартості, та й значного попиту немає через обмежену експортну спроможність.
Самі ж аграрії з оптимізмом дивляться на новий сезон. Віцепрезидент, комерційний директор Баришівської зернової компанії Grain Alliance Таїр Мусаєв зазначає, що минулого року, який видався надзвичайно важким, восени українські аграрії відсіялись добре, а у 2023/24 МР Україна увійшла з набагато меншими порівняно з попереднім періодом перехідними залишками зерна.
Тобто агровиробники продали і вивезли левову частку урожаю 2022 і 2021 року. Таким чином маємо більше можливостей зі зберігання збіжжя. Кошти за проданий минулорічний урожай, якими вони б не були, все ж у наявності. Тому, думаю, осіння посівна пройде добре. Залишаються сподівання на сприятливу погоду і на міць та захист наших ЗСУ.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Майновий комплекс молокопереробного заводу у місті Буринь Конотопського району Сумської області виставили на продаж за $1,7 млн.

Видача рукавів для тимчасового зберігання зерна українським агровиробникам стартувала з Сумської області.

У Чернівецькій області зібрали 95,2% запланованого обсягу овочів. За прогнозами, у 2026 році аграрії регіону отримають близько 180 тис. т овочевої продукції.

Ріпакова посівна відбувалася досить строкато. І кількість операцій із рістрегуляції традиційно буде вираховуватись індивідуально для кожного господарства та поля — на основі термінів сівби, висіяних гібридів, густоти посіву, погодних умов та інших факторів.

Ініціатива щодо надання пріоритету експорту рослинної олії в умовах обмеженої пропускної спроможності є необхідним антикризовим інструментом для підтримки переробної галузі, валютних надходжень і стабільності аграрного ринку України.

Учасники освітнього проєкту «Розумний город» від компанії «Контінентал» уперше спробували виростити батат і зібрали понад 700 кг урожаю. До вирощування нової для проєкту культури долучилися школярі з різних регіонів України.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – вересні 2026 року реалізував 248,8 тис. т цукру, що на 17% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.