Українські аграрії скоротять вирощування зерна, якщо буде задорого його експортувати, і виробники отримуватимуть збитки.
Таку думку висловив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов у інтерв’ю «Главкому».
«Ми не потребуємо тих 100 млн т зерна, які вирощували до війни, а цілком забезпечимо себе, якщо будемо працювати учетверо менше. Водночас фермери можуть сконцентруватися на чомусь іншому: наприклад, на виробництві біогазу чи якогось біопалива. І тоді вже важко інвестиційно буде перевести їх на вирощування сільгосппродукції, яка годувала світ», — вважає експерт.
Він зауважив, що вирощувати, наприклад, ріпак не так легко. Треба декілька років тренуватися технологічно та тренувати своїх агрономів, щоб перейти з пшениці чи ячменю на виробництво ріпаку.
«Тому не всі, на жаль, зможуть переорієнтуватись. Але якщо Україна не викине на ринки свої 50-60 млн т зернових та олійних, то ціна на них зросте, як мінімум, на 15-20%. І за такої ціни їх стане знову економічно обґрунтовано вирощувати», — пояснює Горбачьов.
Фахівець підкреслив, що багато аграріїв будуть продовжувати вирощувати зерно.
«Якщо і буде просідання, то воно вже не буде таким великим, як було до цього. Так, до війни ми вирощували 106 млн т зернових і олійних, а цього року очікуємо 69-70 млн т. Тобто просядемо трохи більше, ніж на 30%. Якщо ще більше просядемо, то максимум на 10%, а, може, цього й не трапиться. Все залежатиме від логістичних можливостей, яким чином ми все це вирішимо, і скільки це буде коштувати», — додав президента УЗА.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Група компаній «Агрейн» завершила посівну кампанію озимого ріпаку в Чернігівській області. Наразі роботи тривають на Одещині.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов став головою комітету агропромислового комплексу української частини Українсько-французької ділової ради.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?