Дбати про здоров’я землі, а не витискати з неї всі соки: як агрокомпанії підвищують якість ґрунтів

Землі, які обробляє «Контінентал», — це 195 тис. га, зосереджених у західноукраїнському регіоні. Серед основних проблем цієї місцевості можна виокремити три: 

1. підвищена кислотність ґрунтів; 
2. недостатній вміст органіки і/або легкий гранулометричний склад (піщані, супіщані ґрунти); 
3. важкі малоструктуровані ґрунти. 

Іноді деякі з цих проблем накладаються одна на одну, та здебільшого вони мають зональний характер. Кислі ґрунти зустрічаються здебільшого в зоні з промивним типом водного режиму: це великий шматок Львівщини, Полісся, зона Передкарпаття. Легкі ґрунти характерні також для зони Полісся і частини Львівщини. Проблема глинистих, важких неструктурованих ґрунтів локалізована у значній частині Тернопільської та на півдні Хмельницької області.

Тож, щоби уникнути виснаження і деградації, підтримувати фізико-хімічні властивості ґрунту на належному рівні, «Контінентал Фармерз Груп» здійснює цілу низку заходів залежно від проблем, що зустрічаються на полях компанії.

На ґрунтах, де результати аналізів показали підвищену кислотність на рівні pH <5,5, компанія проводить розкислення шляхом внесення вапнякового борошна. Головний технолог «Контінентал» Юрій Піцик розповів, що раніше з метою меліорації використовували дефекат, однак цукрові заводи не могли забезпечити належного очищення відходів свого виробництва. Відтак через засмічення і, як наслідок, ризики пошкодження техніки від внесення дефекату довелося відмовитися на користь технологічного продукту. 

Щодо легких малородючих ґрунтів, то цю проблему в «Контінентал» вирішують за допомогою органічних добрив. Чи не найкращим варіантом вважають гній ВРХ, але ферма, з якої можуть його отримати, є тільки на одному з блоків компанії у Чернівецькій області. Тож на решті території працюють із пташиним послідом. Агрохолдинг купує це органічне добриво у птахоферм, які займаються вирощуванням курей та індиків, і вносить на свої поля по 5-10 т/га. Більше 10 т — тільки у випадках, якщо послід є підстилковим, тобто містить багато соломи, а відсоток самого гною невеликий. 

Юрій Піцик відзначає, що саме цей засіб покращує родючість також третьої проблемної групи — важких неструктурованих ґрунтів з великою часткою мулистої фракції. Тобто на легких піщаних землях сидерати збагачують ґрунт органікою після того, як заробляються і перегнивають, а на слабоструктурованих — добре розпушують ґрунт завдяки тому, що мають потужну кореневу систему. Таке поєднання різних методів і можливостей дозволяє компанії у підсумку вийти на бажаний результат.

Сидерати можуть використовуватися на обмеженій частині полів, оскільки їх посів вимагає раннього збору попередника та ярої культури-наступника, щоб забезпечити хоча б 2-3-місячний період вегетації для набору сидератами біомаси загалом і кореневої маси зокрема. Також для цього не завжди вдається виділити достатню кількість техніки, оскільки вона у цей час уже задіяна на посіві озимих. Важливу роль відіграють також погодні умови, які складаються на момент посіву сидератів. Якщо напередодні був посушливий період і, як наслідок, рівень вологи недостатній, а дощі прогнозом не передбачаються, то сидерати малоефективні — вони просто не сходять.

Тому саме системний підхід дозволяє «Контінентал Фармерз Груп» враховувати різні чинники і більш зважено використовувати потенціал ґрунту, застосовуючи диференційоване внесення. Однак, дотримуючись концепції сталого виробництва, компанія дбає не тільки про проблемні ділянки, а й про збереження здоров’я всіх своїх ґрунтів. З 2019 року агрохолдинг широко використовує біологічні деструктори стерні, які сприяють швидкому розкладанню пожнивних решток після збору культури і зменшують процеси гниття. А на ділянках, схильних до ущільнення, застосовує глибоке розпушування для запобігання деградації ґрунтів і сповільнення анаеробних процесів.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua