Те, чого більше не робить ніхто в Україні: про екологічні загрози війни, науку світового рівня та межі ШІ

Якщо умовно поділити час на «до» і «після» початку повномасштабної війни, чи змінився перелік замовлень від бізнесу? Які дослідження сьогодні стали значно актуальнішими, ніж до 2022 року?

Валентина Корнієнко: Лабораторія успішно проводить біологічні та екотоксикологічні випробування. Наші основні замовники – міжнародні компанії Bayer, BASF, FMC. З ними ми співпрацюємо системно. Є й комерційні установи, які планують у майбутньому ввозити препарати в Україну. Вони звертаються до нас, щоб пройти всі необхідні етапи та отримати дозволи в Міністерстві екології. Після цього зможуть вивести свої препарати на ринок. Для бізнесу, власне, ні порядок, ні перелік досліджень особливо не змінилися.

Чи можна сьогодні сказати, що якість продукції стала для українського агробізнесу економічним активом, а не лише вимогою регулятора?

Валентина Корнієнко: Якість продукції завжди була й залишається важливою складовою її вартості. Що вища якість, то вища ціна. На мою думку, бізнес передусім орієнтується на вимоги чинного законодавства. Далі починає працювати маркетинг.

Часто можна почути припущення про забруднення повітря, води, ґрунту, а отже, і сільськогосподарської продукції різними речовинами. Чи трапляється у вашій практиці виявляти в зразках щось несподіване?

Валентина Корнієнко: Дякую за запитання. Наприклад, нам привозять зразки ґрунту. Замовник має певну інформацію про зразок і припускає, які речовини в ньому можуть міститися. Або є вимоги регулятора щодо показників, які мають відповідати нормам. Відповідно до цього переліку необхідних чи бажаних досліджень замовник і формує своє замовлення. Якщо йдеться, наприклад, про ПАВи, нафтопродукти, пестициди чи агрохімікати, для них існують аналітичні стандарти. Тому ми визначаємо саме ті показники, які запланував і замовив клієнт. З огляду на наш досвід ми можемо запропонувати розширити перелік досліджень. Випадковостей тут практично не буває. Водночас фахівець, спираючись на повну інформацію, може помітити певну особливість. Але для цього потрібні роки досвіду.

Найчастіше під час досліджень виявляємо пестициди та їхні залишки, мікотоксини, різноманітних жуків у зерні, різні домішки тощо.

Щодо вибухових речовин, то ми маємо актуальний перелік таких речовин та їхні шифри. Війна завжди підштовхує промисловість, зокрема й науку, до пошуку нового. Ми знаємо про інновації, які з’являються в цьому напрямі. Більше того, маємо методики й аналітичні стандарти для проведення відповідних досліджень. Ідеться про широкий спектр ксенобіотиків, які спричиняють проблеми з довкіллям і, насамперед, впливають на здоров’я нації. В Україні ми єдині, хто проводить такі дослідження.

Що саме найчастіше замовляють бізнес і агровиробники: дослідження води, ґрунту, засобів захисту й догляду чи готової продукції?

Валентина Корнієнко: Дослідження готової продукції – це сфера відповідальності Держпродспоживслужби. Наша ніша сьогодні – екологічний моніторинг. З огляду на складність, вартість і час, необхідний для проведення аналізів, для лабораторії пріоритетними є складніші дослідження.

Припустімо, я як фізична особа назбирав грибів і хочу дізнатися, чи є в них важкі метали або радіонукліди. Лабораторія може з цим допомогти?

Валентина Корнієнко: Звісно. Радіологічний контроль можна пройти в університетському Інституті радіобіології, який розташований поруч. Що ж до важких металів — будь ласка, ми акредитовані за цими показниками й можемо визначити вміст токсичних і ксенобіотичних речовин. Але не лише грибами єдині. Наприклад, серед побутових запитів найчастіше трапляються питання щодо якості води. Такі аналізи ми також проводимо. Зразки можна привезти безпосередньо до лабораторії або надіслати, а результати отримати дистанційно. Наші співробітники проконсультують, а ми зробимо все максимально швидко й зручно.

Ви вже маєте значний досвід досліджень. Міжнародний проєкт — це не лише авторитет, визнання та можливість долучитися до глобальної бази знань. Це також доступ до фінансування, інший рівень наукової комунікації та нові можливості. Розкажіть докладніше про реалізовані проєкти й плани на майбутнє.

Валентина Корнієнко: На мою думку, переломним етапом стала співпраця з ООН. Хоча фінансування цього проєкту було не таким значним, він позитивно вплинув на авторитет лабораторії. Провівши дослідження, ми відкрили шлях до подальшої співпраці. Однак це був не перший наш подібний проєкт. Ми маємо значний досвід взаємодії з міжнародними компаніями та організаціями. Сьогодні ми працюємо над проєктами FAO та грантовим проєктом УНТЦ, а також розпочали проєкт із групою Світового банку. Наші фахівці пройшли необхідне навчання. Рухаємося далі. На мою думку, попереду – цікаві й масштабні дослідження, які визначатимуть майбутнє. Йдеться про азбест, ртуть, ПХД тощо. Працюватимемо за міжнародними стандартами, використовуючи не лише акредитовані, а й новітні методики.

Цікавим є досвід співпраці з JICA – Японським агентством міжнародного співробітництва. Минув місяць відтоді, як наша команда повернулася з відрядження. Японські фахівці зосереджуються на важких металах. У Японії сталася трагедія: ґрунти були забруднені кадмієм і його солями. Потрібно було дослідити це забруднення та напрацювати рішення щодо відновлення ґрунтів і безпечного ведення сільського господарства. Під час візиту наші науковці виступили з кількома доповідями й поділилися досвідом. Японські колеги також представили результати власних досліджень.

Підсумовуючи, зазначу: українські лабораторії та дослідні центри також змінили напрями роботи й досліджують те, що найбільш актуальне сьогодні. Вони зосереджуються на нинішніх викликах і вивчають забруднення, які потребують першочергової уваги. І японські, і європейські колеги, і ми можемо досліджувати багато різних питань. Але, як кажуть, зараз насамперед потрібно розв’язувати ті проблеми, які найбільше болять. Крім того, таких установ стало чимало, конкуренція зросла. Проте Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК робить те, чого більше не робить ніхто.

Ви запитували про майбутнє. Ми подали заявки на два грантові проєкти HORIZON. Це серйозні дослідницькі команди та наукові консорціуми за участю колег із Великої Британії та Франції.

Повторюся: ми досягли такого наукового рівня, що вже співпрацюємо й конкуруємо на світовому рівні з установами міжнародного масштабу.

Валентино Іванівно, поговорімо про мілітарні дослідження. Наскільки вони цікаві науковцям та урядам країн Європи, Сполучених Штатів, Японії, можливо, інших держав, зокрема скандинавських? Складається враження, що там не надто поширений принцип «готуйся до зими влітку»: тобто переважає реагування на кризу, а не запобігання їй.

Валентина Корнієнко: Можливо, тут не варто обмежуватися лише темою війни та забруднення довкілля вибуховими речовинами, нафтопродуктами тощо. Загалом ми дотримуємося принципів відкритої науки. Важливі результати наших досліджень можна знайти в наукових монографіях і публікаціях, зокрема в міжнародних виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus та Web of Science. Науковці лабораторії виступають на конференціях, форумах та інших наукових заходах.

І, знаєте, ми справді відчуваємо посилений інтерес. Подекуди навіть дивувалися такій увазі. Затребуваним став не лише наш сьогоднішній досвід, а й те, що ми робили раніше. Повернімося до Японії. Заступниця директора лабораторії Оксана Самкова була там близько п’ятнадцяти років тому. І знаєте що? Коли цього року ми знову приїхали до Японії, то зустрілися з тими самими фахівцями. Розумієте? З одного боку, це свідчить про відданість справі, а з іншого — про цінність знань і компетентностей цих людей.

Хочу наголосити на такому: українці загалом — дуже розумні й освічені люди. Ми швидко опановуємо різні методики та вчимося застосовувати їх на практиці. Звісно, можна працювати за усталеними підходами й отримувати результат. Але світ не стоїть на місці. Фундаментальні знання та критичне мислення, закладені раніше, дають змогу залишатися в сучасному науковому контексті. У нашій сфері головне – мати команду кваліфікованих хіміків-аналітиків. Решту можна опанувати.

Один із напрямів роботи лабораторії — освітня діяльність. На її базі проводять курси підвищення кваліфікації та навчаються студенти. Як розвивається цей напрям?

Валентина Корнієнко: Ми справді продовжуємо й розвиваємо цю практику. Є курси, які фінансує держава, а є замовлення від бізнесу на підготовку чи перепідготовку його фахівців. Це один із важливих напрямів нашої роботи, і ми його не залишаємо. Наші студенти навчаються безкоштовно: можуть побачити все на власні очі, почути пояснення, поспілкуватися з викладачами та попрацювати з високотехнологічним обладнанням. Ми охоче ділимося знаннями.

Сьогодні важливо бути фахівцем із міждисциплінарними знаннями, а основою для такої роботи є знання хімії. Це має бути спеціаліст, який уміє працювати на рідинному та газовому хроматографах, приладі ICP, обладнанні для дослідження нафтопродуктів тощо.

З огляду на пріоритетні напрями досліджень лабораторії, нам потрібні передусім хіміки—аналітики, екологи, біотехнологи, агрохіміки. Національний університет біоресурсів і природокористування України готує таких фахівців. В університеті є агробіологічний факультет, факультет захисту рослин, біотехнологій та екології, навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства, факультет харчових наук, нутриціології та управління якістю продукції АПК, факультет ветеринарної медицини.

Також функціонують три кафедри хімії. За оцінками еколого-натуралістичного центру, який організовує олімпіади й конкурси та співпрацює з Малою академією наук, лише два столичні заклади вищої освіти мають інфраструктуру, кадри й можливості для проведення таких інтелектуальних змагань на всеукраїнському рівні. Один із них — НУБіП України. Ми розуміємо, що університет допомагає розширювати знання, а школа формує фундамент. Важливими є працелюбність дитини та її талант. І наш університет, і наша лабораторія — це місця, де талант може розвиватися.

Також ми співпрацюємо з колегами — науково—педагогічними працівниками університету та науково-дослідною частиною. Постійно контактуємо з проректором з наукової роботи та інноваційної діяльності Оксаною Тонхою.

Чи допоможе штучний інтелект розв’язати питання біобезпеки? Чи може він замінити фахівців, які працюють у цій галузі?

Валентина Корнієнко: Знаєте, різними сервісами, чатами та інструментами генеративного штучного інтелекту користуються всі. І я – не виняток. Але, на мою думку, неусвідомлене інтегрування цих інструментів у наше життя може призвести до втрати здатності самостійно мислити.

Шкільна програма передбачає вивчення певних предметів, у межах яких учні здобувають знання та отримують інструменти для їх застосування. Так формуються необхідні нейронні зв’язки й компетентності. Базові знання обов’язкові: людина має навчатися, здобути цю основу, а вже потім користуватися відповідними інструментами. Переконана, що критичне мислення й надалі дасть змогу людині залишатися провідним видом на планеті та робити відкриття, гідні Нобелівської премії.

Це і є відповіддю на другу частину запитання. На мою думку, людині потрібні знання, практичний досвід і теоретична база, а штучний інтелект має бути помічником.

НУБіП України — дослідницький університет, де створюють нові знання. Водночас університет поєднує наукові дослідження з освітою та розвиває співпрацю з бізнесом. Інститути й факультети стали майданчиками для професійних дискусій – не лише наукових, а й науково-політичних та суспільних. Академічна спільнота пропонує відповіді й рішення, бізнес висловлює свої побажання, а запрошені представники влади формують політику. У цьому контексті, на вашу думку, яке рішення або законодавча ініціатива у сфері біологічної та харчової безпеки могли б докорінно поліпшити ситуацію в нашій країні?

Валентина Корнієнко: Дякую за запитання. Звісно, хотілося б знайти швидке й просте рішення. Але ситуація потребує комплексного підходу. Тому важливо об’єднувати зусилля експертів із різних галузей. Можливо, на державному рівні варто створити відповідну інституцію або центр. Та найголовніше – слухати фахівців, дослухатися до їхніх порад і впроваджувати запропоновані рішення. Рейтинги й дивіденди мають відійти на другий план. Переконана, що науковці долучаться до цієї роботи.

Валентино Іванівно, дякую вам за змістовну розмову. Бажаємо успіхів і нових досягнень.

Валентина Корнієнко: Дякую і вам за увагу до нашої роботи. Бережімо себе та своїх близьких.

Денис Рудень для AgroPortal.ua