Чинний проєкт закону про нові геномні технології в ЄС означає, що деякі ГМО визначатимуться як не-ГМО і будуть дозволені до використання лише з відповідним маркуванням насіння, і це майбутнє, яке буде в Україні.
Про це розповів співзасновник і директор компанії «Всеукраїнський науковий інститут селекції» Мирослав Парій під час Дискусійного Соєвого Клубу. Закон про не-ГМ: до чого готуватися агровиробникам?
«Після внесення ГМО до реєстру необхідно зареєструвати сорти, які містять ці ГМО. Даний етап може бути доступним у 2029 році. Відповідно, 2030 року в Україні стартує офіційний продаж насіння ГМ-сортів. Нові геномні технології, зокрема насіння NGT-1, не буде проходити процедуру оцінки ризиків, воно вноситиметься лише до спеціального реєстру за заявкою виробника, єдина вимога — маркування насіння. Більшість європейських компаній дуже активно працюють у цьому напрямі для того, щоб створити ГМО NGT-1 і не витрачатися на реєстрацію класичного ГМО. Також буде NGT-2 — це те, що можна створити за допомогою класичної селекції, але цей процес займає дуже багато часу», — повідомив Мирослав Парій.
Крім того, він зазначив, що ЄС анонсував спрощення реєстрації ГМО та дозвіл для їх вивільнення в навколишнє середовище.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд України посилити дипломатичну роботу з країнами Балтії та інституціями ЄС, щоб не допустити збільшення експорту російської агропродукції через порти Балтійського моря.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3 млн т агропродукції на $1,6 млрд. Порівняно із серпнем обсяги зросли на 41% у ваговому та на 22% у грошовому вимірі.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Міжнародний реєстр збитків відкрив три останні категорії заяв для юридичних осіб. Відтепер бізнес може подавати заяви за всіма передбаченими для нього категоріями.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.