Основною проблемою на молочному ринку сьогодні й у короткостроковій перспективі є збої в роботі електросистем внаслідок терору росіянами українських енергетичних об’єктів.
Аварійні та планові відключення електрики болісні як для молочних ферм, так і для молочних заводів, запевняють в Асоціації виробників молока.
«Найбільш енергоємними процесами на молочній фермі є доїння, робота танків-охолоджувачів молока, кормовиробництво. Мінімальне споживання електроенергії молочною фермою на 1000 корів перевишує 1 МВт, відтак застосування дизельних чи бензинових генераторів збільшує частку витрат на електроенергію у собівартості виробництва молока, за підрахунками господарств, у 5-6 разів. Для молочних заводів вимога вполовину скоротити споживання електроенергії загрожує скороченням виробництва готової продукції, а відтак — розбалансуванням ринку», — пояснюють експерти.
Проте, як зазначають в асоціації, на сьогодні учасники молочного ланцюжка відносно успішно справляються із цим новим викликом, хоча додаткові витрати однозначно матимуть наслідки для зростання собівартості виробництва і молока-сировини, і готової молочної продукції.
«У другій половині жовтня закупівельні ціни на молоко від промислових господарств продовжили висхідний тренд. Підтримку цінам створювали попит з боку переробників, зокрема сироварів, та сезонне скорочення виробництва молока», — пояснили в АВМ.
Станом на 25 жовтня середня закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку склала 11,80 грн/кг без урахування ПДВ, що на 20 коп. вище ціни початку місяця. Ціновий діапазон залежно від партії коливався від 11 до 12,25 грн/кг.
Вищий ґатунок подорожчав на 29 коп. — до 10,77 грн/кг. Ціновий коридор був у межах 9,80-11,50 грн/кг.
Перший ґатунок піднявся у ціні на 15 коп. — до 10,28 грн/кг. Ціна на таке молоко коливалася від 9,18 до 10,80 грн/кг.
Середньозважена ціна трьох ґатунків піднялася на 22 коп. — до 10,95 грн/кг.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Україна у липні імпортувала 8,79 тис. т молочних продуктів, що на 1% більше відносно червня 2026 року і на 71% більше відносно липня 2025 року.

Внаслідок ворожої атаки 3 серпня 2026 року було знищено складський комплекс українського виробника морозива «Ласунка».

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів завершила модернізацію інформаційно-комунікаційної системи «Молочний модуль», що використовується в межах Програми контролю сирого молока.

«Богодухівський молокозавод» у Харківській області зупиняє роботу після удару російських безпілотників.

Україні необхідна послідовна державна політика підтримки розвитку молокопереробної галузі.