Європейські правила роботи для молочнотоварних ферм тримаються на трьох ключових напрямах. Після вступу до ЄС для українських підприємств також будуть діяти відповідні норми.
Про це розповіли спеціалісти Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів під час конгресу, який зібрав понад 500 представників молочної галузі України.
Першим важливим напрямом фахівці назвали благополуччя тварин. В Україні з 1 березня 2026 року діють вимоги щодо утримання, транспортування та поводження із сільськогосподарськими тваринами. У цьому контексті важлива підготовка персоналу та порядок отримання державних сертифікатів, що підтверджують наявність необхідних знань і навичок у сфері благополуччя тварин.
Не менш значними, за словами посадовців, є нові правила обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів. Йдеться про зміни законодавства щодо використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів, необхідності ведення відповідної документації та застосування окремих категорій засобів суто на підставі ветеринарного рецепта. Відповідальне використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів — важливий інструмент у боротьбі з антимікробною резистентністю та забезпеченні безпечності продукції тваринного походження.
Ще одним важливим питанням у Держпродспоживслужбі назвали гігієнічні вимоги до молока. Відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України з 1 січня 2029 року для переробки на харчові продукти допускатиметься виключно молоко-сировина ґатунку «екстра». Саме тому вже сьогодні молочнотоварним фермам необхідно оцінювати власну готовність до роботи за новими стандартами якості.
Підвищенню якості молока сприяє «Молочний модуль» — національна система лабораторного контролю сирого молока. Оновлений функціонал дозволяє автоматизувати процеси обліку й аналізу результатів лабораторних досліджень, підвищити рівень простежуваності інформації, забезпечити оперативний доступ до даних і створити єдину інформаційну базу щодо показників якості та безпечності молока.
«Модернізація системи є важливим елементом підготовки молочної галузі до впровадження європейських вимог і сприятиме підвищенню довіри до результатів лабораторного контролю як з боку операторів ринку, так і з боку споживачів», — резюмували у відомстві.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Агровиробники із 18 областей України взяли участь у практичному навчанні за програмою «Квиток до ЄС».

Українські виробники сиру поступово збільшують обсяги продукції на тлі скорочення імпорту.

Наразі розробляються нові цілі спільної аграрної політики ЄС. До кінця цього року Єврокомісія планує презентувати наступний раунд, де буде закладена підтримка для органічних виробників.

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2027-2030 роки з реалізації Стратегії запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку.

Цього року шість українських виробників молочної продукції взяли участь у одній із найбільших міжнародних виставок харчових продуктів і напоїв SIAL Paris у Франції. Компанії вперше експонувалися у профільному павільйоні.

ПрАТ «Юрія» (ТМ «Волошкове поле») у 2026 році почало постачати продукцію на ринки Японії, Філіппін, Сирії та Єгипту.

Загальне виробництво молока в Україні 2026 року зменшується. Це відбувається насамперед через скорочення надоїв у господарствах населення, промислові ж підприємства нарощують обсяги та забезпечують більшу частину постачань молока.

Україна з початку 2026 року погодила доступ своєї агропродукції за 29 новими експортними напрямками у 13 країнах і Європейському Союзі.

Кабінет Міністрів України оновив процедури державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок.

Найбільше серед продуктів харчування в Україні фальсифікують дві групи товарів — молочну продукцію та ковбасні вироби.