Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.
Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Зазначається, що торгівля пшеницею на внутрішньому ринку залишається стриманою. Частково працює дунайський напрямок, куди надходить зерно з південних областей, а також пожвавився експорт через прикордонний перехід Вадул-Сірет до Румунії. Через цей маршрут постачається пшениця з Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей. Водночас уже були укладені окремі угоди на постачання зерна до Констанци за умовними цінами на рівні 233-234 $/т із відвантаженням у вересні.
«Основним споживачем української пшениці в першій половині сезону залишаються азійські країни — Індонезія, Філіппіни, Бангладеш і В'єтнам. Саме туди Україна традиційно постачала значні обсяги зерна. Однак без роботи морських портів вихід на ці ринки суттєво ускладнюється, тоді як румунські та болгарські порти вже завантажені власним урожаєм, тому знайти додаткові потужності буде непросто», — зазначають у ПУСК.
Найближчими тижнями ринок залишатиметься під тиском дорогого фрахту. Попри окремі випадки термінового попиту на зерно, зростання вартості перевезень стримуватиме ціни.
«У перспективі одного-двох тижнів ми, найімовірніше, побачимо подальше зниження цін на пшеницю. На Дунаї ціни будуть просідати через подорожчання фрахту. На сухопутних кордонах поки очікується стабільність, однак після накопичення зерна покупці можуть призупинити закупівлі, що також створить тиск на ринок», — прогнозують аналітики.
За даними ПУСК, уже зараз вартість оренди вагонів на жовтень – листопад становить $40-45/т, але восени вона може зрости до $60–70/т. Через ризик подальшого подорожчання логістики агрокомпанії активно фіксують форвардні продажі, намагаючись забезпечити стабільний грошовий потік.
«Новий сезон буде не про те, куди продати зерно, а про те, куди взагалі буде можливість його доставити. Саме логістика визначатиме конкурентоспроможність української продукції та рівень внутрішніх цін», — резюмували в аналітичному департаменті ПУСК.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Ринок автомобільних перевезень зерна в Україні демонструє перші ознаки стабілізації після суттєвого зростання вартості.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Україна через посередника передала росії пропозицію про припинення атак на цивільні цілі та судна в Чорному морі.

Фермер Василь Олексюк із Близнюківської громади Харківської області планує зберігати цьогорічний урожай пшениці до наступного року через низькі закупівельні ціни.

«Укрзалізниця» (УЗ) за 10 діб серпня передала через залізничний прикордонний перехід «Вадул-Сірет – Дорнешти» (Румунія) 492 вагони із зерновими вантажами.

Український фрахтовий ринок залишається складним через атаки на судна, що прямують до портів Великої Одеси. Кількість великовантажних пропозицій скоротилася, а суден, готових виконувати такі рейси, практично немає.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.