Україна через війну минулого року більш ніж удвічі знизила експорт макаронних виробів (до 18 тис. т), втратила свої попередні позиції і посіла у світовому рейтингу 47-ме місце.
Як говориться у повідомленні Української Асоціації Аграрного Експорту, таким чином порушилась п’ятирічна тенденція нарощування закордонних продажів виробів з тіста, яка підтримувалась навіть під час пандемії COVID-19.
Так, у січні-червні 2023 року Україна експортувала близько 10 тис. т макаронних виробів на суму $23 млн. Найбільшими покупцями українських продуктів з тіста виступають Німеччина, Румунія та Молдова, які приносять 47% усієї виручки.
Експерти відзначили, що з 2018 по 2022 рік доходи від експорту макаронних виробів у світі стабільно зростають. Так, у 2022 році на глобальному ринку реалізовано даної продукції на суму майже $14 млрд, тобто на 9% більше, ніж попереднього року. Крім того, торік експорт макаронних виробів уперше перевищив 9 млн т. Загалом на глобальному ринку виділяються три найбільших продавці цієї продуктової групи: Італія — 2434 тис. т, Туреччина — 1343 тис. т, Китай — 649 тис. т. Разом ці країни здійснюють близько половини експортних постачань макаронних виробів. До числа основних десяти постачальників ще входять Південна Корея, Таїланд, США, Бельгія, Індонезія, Іспанія, В’єтнам.
В асоціації зазначили, що макаронні вироби як готовий продукт є однією з багатьох альтернатив експорту зерна в якості сировини, відтак можливості на глобальному ринку постійно розширюються. Тож українським компаніям необхідно якнайповніше їх використовувати, більше уваги приділяючи якісним характеристикам продукції.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

Експорт макаронних виробів і кускусу з України у 2025/26 МР зріс найбільше серед продуктів переробки зерна.

Україна у липні – квітні 2025/26 маркетингового року скоротила експорт борошна, круп і продуктів переробки зерна, водночас постачання макаронних виробів і кускусу продемонстрували зростання.

Запровадження США мит для України у розмірі 10% вплине на аграрний експорт. Зокрема, найвразливішими є заморожені продукти, мед, солодощі, які щойно почали відкривати ринок США.

Експорт волоського горіха з України зупинився з лютого 2025 року через дії Державної податкової служби.

Українська асоціація аграрного експорту (УААЕ) звернулась до Кабінету Міністрів з ініціативою реформування митного та експортного законодавства України в частині деталізації кодів УКТ ЗЕД з метою переходу від сировинної моделі експорту аграрної продукції та збільшення експорту продуктів харчування з доданою вартістю.