Про це повідомив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що у загальному рейтингу нічого нового не відбулося: 8 американських та два британські університети потрапили в першу 10-ку. Вони, власне, останні роки і домінують у світовій науці та задають тон світовому освітянському процесу.
«Та якщо подивитися на сільське господарство, то тут, як на мене, відбулися системні зміни, які цікаво проаналізувати. Вперше у ТОП-10 кращих аграрних навчальних закладів потрапило 4 китайських університети, лише два європейських, один бразильський та три американських», — додав експерт.
Алекс Ліссітса звернув увагу, що з 10 кращих університетів світу 5 відносяться до тих країн, про які раніше ніхто не говорив.
«Особливо цікаво, що потрапив університет з бразильського міста Сан-Паулу. Це результат послідовної роботи бразильського федерального уряду за останні 15 років, коли в аграрну науку і освіту інвестовано дуже багато. Свого часу, перебуваючи у Бразилії, я зміг переконатися, на якому високому рівні знаходиться там система сільськогосподарської освіти та науки, і якраз у штаті Сан-Паулу завдяки налагодженому партнерству і держави, і бізнесу», — пригадав він.
Ліссітса зазначив, що безперечним лідером в АПК є університет Wageningen (Wageningen University & Research) у Нідерландах.
«Він дійсно на сьогодні є не лише європейським, а й світовим бенчмаркінгом для найкращих університетів аграрного спрямування, що підтверджує успіхи університету Wageningen як у площині науки, так і в площині освіти», — вважає експерт.
А потрапляння у ТОП-10 чотирьох китайських університетів, на його думку, означає, що азіати йдуть вперед. Бо якщо подивитися на першу 20-ку, то туди додадуться і інші азійські університети, які рік за роком стають лідерами аграрної світової науки і освіти.
«Що стосується України, то нам якнайшвидше потрібно повернутися до питання, куди рухається Україна в плані освіти, куди рухається аграрна освіта, чому на сьогоднішній день немає жодного аграрного університету у ТОП-20 чи хоча б у ТОП-100 світової еліти аграрної освіти? Чи наші університети не помітили цього рейтингу, чи ми зі своїми університетами не варті у цьому рейтингу бути? Питання відкрите. Та головне, ми втрачаємо доступ до світових елітних практик і відстаємо далі й далі», — вважає Алекс Ліссітса.
На його думку, треба повністю переглянути підходи до системи аграрної освіти в Україні і не лише аграрної.
«Нам треба дати університетам більше свободи, дати повну автономію, переглянути державний бюджет, який виділяється на освітянські потреби в Україні, нам треба переглянути співпрацю освіти і бізнесу. Перші кроки у цьому напрямку вже робляться. Мова йде про проєкт «Агрокебети» — новітню магістерську програму на базі НУБіП/NULES, але цього замало у розрізі держави. Нам якнайшвидше треба змінювати підходи, щоб не втратити доступи до світового бенчмаркінгу, світових практик в освіті та науці», — підсумував експерт.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Департамент агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА проводить анкетування підприємств агропромислового комплексу та харчової промисловості щодо потреби у кадрах.

Агропромхолдинг «Астарта-Київ» та Державна служба зайнятості оголошують набір учасників 50+ на проєкт «Тиждень дорослого стажера». Це можливість для тих, хто хоче повернутися до активної професійної діяльності.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Уряду Нідерландів запускають короткострокову програму підготовки технічних спеціалістів для аграрного сектору — «Агрокебети Fast Track».

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила склад президії на 2026–2027 роки.