Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.
Про це йшлося під час зустрічі представників аграрного сектору з Президентом України Володимиром Зеленським, повідомив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми порушили питання щодо пріоритетності здійснення експорту для продукції з доданою вартістю. Тому що, на нашу думку, потрібно насправді вже переходити від моделі, коли ми обліковуємо наш експорт мільйонами тонн. Зараз, коли пропускна спроможність у нас обмежена і лімітована, потрібно рахувати в мільйонах доларів», — сказав він.
Хоменко зазначив, що в умовах обмеженої пропускної спроможності необхідно визначити категорії продукції за вартістю експортованої тонни та надавати пріоритет товарам, які забезпечують більшу валютну виручку.
«Потрібно відверто розкласти продукцію на категорії. Є продукція з максимальною доданою вартістю, така як курятина, експортна ціна якої близько 3 тис. євро за тонну. Є олія і шроти. В олії зараз ціна близько $1,2 тис. за тонну, на шротах — близько $900. І якщо ми говоримо про зернові, то там ціна $150-170 за тонну», — пояснив він.
За словами фахівця, для агровиробника за нинішньої вартості логістики економічно вигідніше експортувати продукцію з вищою доданою вартістю.
Водночас Хоменко наголосив на ризику накопичення всередині країни значних обсягів олійної продукції та шротів у разі відсутності ефективної системи їх експорту. За його словами, це може створити додаткове навантаження на складські потужності, які наразі дуже необхідні для зберігання кукурудзи.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Агровиробники із 18 областей України взяли участь у практичному навчанні за програмою «Квиток до ЄС».

Ситуація з перевезеннями агропродукції з українських дунайських портів минулого тижня залишалась складною.

Зростання вартості дизельного пального на 72% від початку року збільшило витрати на виробництво зернових та олійних культур щонайменше на 7–8%.

Парламент Молдови ухвалив законопроєкт про продовження до кінця 2026 року тимчасового механізму ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

АТ «Укрзалізниця» з 3 листопада 2026 року вводить обмеження на відправлення зерна до станцій у м. Рені (Одеська обл.), а також подальший транзит через них вагонів до Румунії та Молдови.

Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль сподівається, що вже найближчими тижнями можна буде досягти результату щодо експорту зерна з України та росії через Чорне море.

Загальне виробництво молока в Україні 2026 року зменшується. Це відбувається насамперед через скорочення надоїв у господарствах населення, промислові ж підприємства нарощують обсяги та забезпечують більшу частину постачань молока.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.